Генуезька фортеця Чембало

На високому скелястому виступі гори Кастрон знаходяться залишки оборонних споруд фортеці Чембало, заснованої ще в середині XIV ст. генуезцями.
В 1261 р. між Візантією та Генуєю було укладено угоду про передачу Генуї монополії в причорноморській торгівлі та ряду прибережних територій Криму. В 1318 р. на берегах Балаклавської бухти було створено Генуезьку колонію, а в 1357 р. розпочато будівництво фортеці Чембало. Цілком можливо, що генуезці перебудували укріплення, які могли раніше звести греки.
Назву Чембало (Цембало, Цембальдо) засвідчують генуезькі літописці, а також венеціанський мандрівник Йосафат Барбаро, який відвідав Крим в 1437 р.

Балаклава. Фортеця Чембало Балаклава. Фортеця Чембало

Система оборони міста складалася з верхнього замку Святого Миколая Чудотворця, нижнього – Святого Георгія Побідоносця та зовнішньої лінії захисту всього міста.

Верхній замок займав вершину мису в південно-східній його частині. З півночі та заходу цитадель була захищена внутрішнім оборонним муром, з півдня – прірвою над морем. Тут на висоті 18 м збереглася кругла Консульська вежа діаметром близько 12,5 м і з товщиною стін 1,9 м. У первісному вигляді ця вежа була триярусною з верхнім бойовим майданчиком та зубчастим парапетом. У нижньому ярусі знаходився резервуар для води, що подавалася керамічними трубами з гірських джерел.

Балаклава. Фортеця Чембало Балаклава. Фортеця Чембало

Нижній замок розташовувався на південно-західній підвищеній частині мису, яка знаходиться значно нижче над рівнем моря, ніж верхній замок. Захист нижнього замку забезпечувався внутрішніми оборонними мурами з вежами. Домінантою нижнього міста була кругла вежа-донжон, що мала висоту 14 м та була 8 м в діаметрі. У нижній її частині, як і в Консульській вежі, знаходилася ємність для води.
На території верхнього і нижнього замків знаходились помешкання знаті, споруди господарського призначення та храми, які дали назви укріпленням.

Балаклава. Фортеця Чембало Балаклава. Фортеця Чембало

Зовнішня лінія оборонних мурів складалася з 10 веж та охоплювала велику територію. Оборонні вежі були круглі, овальні та квадратні в плані і більшість з них мали два яруси та завершувалися відкритими бойовими майданчиками з зубчастими парапетами. До системи оборонних укріплень входив також маяк на західній стрілці мису.

Вежі й фортечні стіни будували з місцевого бутового вапняку на вапняному розчині з піском та дрібною галькою. У стінах веж встановлювали мармурові дошки з написами і гербами консулів, за яких вони були побудовані або реконструйовані.

Балаклава. Фортеця Чембало Балаклава. Фортеця Чембало

Вища адміністративна і військова влада в Чембало належала консулу, який до 1398 р. обирався з місцевої знаті строком на три місяці, а потім, як і консула в Кафі (Феодосіі) і Солдаї (Судаку), почали призначати в Генуї. У кожній фортеці був комендант, якому підпорядковувалися солдати.
В 1433 р. в ході народного повстання в Чембало проти генуезьких колонізаторів фортеця була захоплена правителем Мангупського князівства – Феодоро – Олексієм І. Проте вже 4 червня 1434 р. каральна експедиція генуезьких військ під командуванням генерала Карла Ломелліно повернула фортецю в руки генуезців. В битві за фортецю генуезці вперше в Криму застосували вогнепальну зброю – гармати, що стріляли кам’яними ядрами.

В 1453 р. турки завоювали Константинополь та закрили чорноморський напрямок торгового судноплавства. А в 1475 р. Туреччина завоювала Крим та знищила генуезькі колонії і князівство Феодоро. Чембало було перетворене на турецьку фортецю – Балик-Юве та включене до складу мангупського кадилику – судово-адміністративного округу, який підпорядковувався султану. У фортеці розмістився турецький гарнізон та перебували в ув’язненні неугодні кримські хани.

Балаклава. Фортеця Чембало Балаклава. Фортеця Чембало

Слід зазначити, що в 1464-1467 рр. в Чембало були проведені масштабні будівельні роботи, в результаті яких було перебудовано цитадель, посилено вежі зовнішніх ліній. Проте це не допомогло у протистоянні туркам.
Наступні «ремонтні роботи» були проведені в фортеці в першій половині 18 ст.
В 1771 р. фортецю було здано без бою армії князя Долгорукого.
У роки Кримської війни та Другої Світової війни руїни фортеці використовувалися захисниками Балаклави.

Опис фортеці залишив посланець польського короля Мартін Броневський в 1578 р., турок Евлія Челебі в 1665 р. та грек 3. Аркас в сер. 19 ст. На території фортеці з площею близько 7 га нарахували вісім збережених веж. Нині на фортечний горі можна побачити залишки оборонних і підпірних стін та лише чотирьох веж.

Фортеця Чембало входить до комплексу споруд Національного заповідника «Херсонес Таврійський».
До фортеці найзручніше дістатися з набережної Назукіна, пішою ходою піднятися на гору складе 15-20 хв.

 


Переглянути Генуезька фортеця Чембало на карті більшого розміру
Генуезька фортеця Чембало, Крим, Балаклава | Мандрівка Україною