Шпола

Шпола — місто, центр Шполянського району Черкаської області. Розташована в долині річки Шполки в самому центрі України. Біля міста знайдено залишки трипільської культури та скіфські кургани.
Походження назви пов’язують з балкою, яка колись була на місці Шполи і служила природною межею між степом і лісостепом. Поляки називали цю місцевість Вспольє, що згодом трансформувалась в Шполье, Шпола.

Існує версія походження назви міста від давньоруського слова “шполик”, що означає совок, яким черпають воду. За формою тодішнє поселення нагадувало саме цей предмет.
Назву міста також пов’язують зі словом “поле”, але це лише припущення.

Шпола була у власності поляків, а потім ввійшла до складу Російської імперії належала генералу Висоцькому, потім відійшла до Миколи Лопухіна.
В 1850 р. його онучка Катерина Федірівна Скородули продала Шполу разом з селами Мар’янівка, Сигнївка та Васильковим Орлову за умови, що той побудує мурований собор в Шполі в пам’ять свого родича Князя Григорія Потьомкіна та її матері Дарії Лопухіної. Жінка в білій сукні зі снопом пшениці на сучасному гербі Шполи – Дарія Лопухіна. Саме її увіковічнили вдячні за розвиток міста жителі Шполи.
Але храм Орлов так і не побудував, хоча Катерина Федорівна відрахувала 30 тисяч сріблом з купівельної вартості маєтку, і врешті у 1858 р. перепродав маєток у 18 тис. десятин статському раднику Олександру Агійовичу Абазі. Шпола почала стрімко розвиватися як економічно так і соціально.

Шпола

На південно-західній околиці міста, нині с. Верхня Дар’ївка (2 км від м. Шполи) знаходиться садиба Абази: палац (сер. 19 ст.), службовий флігель (поч. 20 ст.) та парк (70 га, поч.19 ст.).
Забудова та планування маєтку відбувалася під пильним наглядом власника. При будівництві використовували граніт, мармур, свинець.
Зі сторони головного в’їзду видніється простий фасад палацу в стилі пізнього класицизму з білими колонами, досить строгий та стриманий. Але обійшовши його відкривається зовсім інша картина: відкрита тераса з колонадою тосканського ордену. Бази колон прикрашені рослинними орнаментами, літерою “А” (Абаза) та короною над нею. Мотиви декору паркового фасаду палацу пояснюють молдовським походженням князя.




У палаці на той час був водопровід, каналізація та газове освітлення. Флігель знаходиться в поганому стані, але фігурна дерев’яна різьба збереглась.

Шпола Шпола

Вартий уваги також парк. Абаза був зачарований уманською “Софіївкою”. Звичайно шедевр повторити не вдалось, але затишний дендропарк в Шполі все ж створили. Місцеві породи дерев розбавлені екзотичними – пірамідальним дубом, залізним деревом. Липи нагадували про історичну батьківщину Абази. В саду було велике різноманіття яблунь та абрикос, що збереглись до нашого часу.
Шполянський маєток Абаза віддав в якості приданого своїй дочці, дружині Урусова – Параскеві. Абаза побудував за свій кошт кам’яну церкву, зруйновану комуністичною владою у 30-х роках 20 ст., а також першу початкову школу у Шполі, яку народ називав “абазівкою”.

З приходом радянської влади в маєтку розмістили притулок для сиріт та дітей репресованих. Після Другої світової війни палац став притулком для дитячого будинку, потім – загальноосвітньою школою-інтернатом, а тепер – спеціалізованою школою-інтернатом для хворих дітей.
В Шполі було дві дерев’яні церкви Троїцька та Миколаївська, побудовані в 1784 р. та відповідно в 1786 р., а також синагога. Та, на жаль, вони не збереглися.

Шпола Шпола

В 1851 р. тут почав діяти цукровий завод, на якому працювало 500 чоловік. В 1858 р. почав діяти паровий млин.
Справжнім стимулом для подальшого промислового розвитку стало проведення у 1874 р. залізниці та побудова залізничної станції, наступного року з’явився телеграф. З 1938 р. Шпола отримала статус міста.

Шпола

Довідка:
За переказами, в 1917 році Урусові, поспіхом покидаючи маєток, сховали частину своїх заощаджень в колонах палацу.
Очевидці розповідають, що в 40х роках в Шполу приїхав загадковий гість, який безжально понівечив чугунні колони княжого маєтку в Верхній Даріївці. Чи знайшов він щось – невідомо. Цією людиною був Олександр Урусов, син колишніх власників міста. Через декілька років в Шполу прибув невідомий чиновник та попередив директора дитячого будинку, разміщеного в маєтку Урусових, що, можливо, в місто незабаром приїдуть люди з проханням продати колони, але продавати їх ні в якому разі не можна. Ото ж питання, чи є в Шполянському палаці скарби, залишилося відкритим і мучить душі романтиків.

 


Переглянути Шпола на карті більшого розміру



   
Шпола, маєток Абази, маєток Урусових, Шполянський р-н, Черкаська обл. | Мандрівка Україною Travelua