|
|
Григорій Павлович Галаган, народився в Києві в 1819 р.
Він походив із старовинного козацького роду прилуцького і чигирінського полковника Гната Івановича Галагана. Його батько Павло Григорович (1793-1834) і мати Катерина Василівна Гудовіч (1785-1868) володіли величезною кількістю землі і кріпосних в різних губерніях України. Їх син здобув домашню освіту - наставником був ад'юнкт математики Петербурзького університету Федір Васильович Чижов, який, по відгуку сучасників, "належав до кращих людей сорокових років". Г.Галаган закінчив юридичний факультет Петербурзького університету в 1840 р. і поступив на службу в Чернігівську палату державних імуществ, де прослужив три роки. У 1847 р. Г.Галаган одружувався на Катерині Василівні Кочубей, що також володіла великим числом землі і кріпосних. Жили вони в селі Сокиренці Прілукського повіту Полтавської губернії, де 15 липня 1853 р. народився їх єдиний син Павло. З осені по квітень Галагани жили в Києві, у власному будинку, побудованому архітектором И. Штромом на розі Хрещатику і Мартиновськой (тепер Прорізна). У дитинстві Павло говорив тільки українською мовою, носив селянський одяг. Гарячий патріот України, Григорій Павлович Галаган зібрав велику бібліотеку українських авторів, був особисто знайомий з Т.Шевченко і Н.Гоголем. Шевченку він допомагав матеріально, сам вніс великий внесок до вивчення народної пісенної творчості, видавши цілий ряд етнографічних збірок. Галаган був членом заснованою в Києві в 1859 р. громадської організації української інтелігенції "Громада", з 1873-го по 1875 р. був головою Південно-західного відділу Російського географічного суспільства, очолив проведену в Києві цим відділом одноденний перепис населення 2 березня 1874 р. На знак протесту проти Емського указу 18 травня 1876 р., що забороняє видання і розповсюдження літератури, театральних спектаклів українською мовою, Галаган вийшов з складу цієї організації. З 1883 р. він став членом Державної ради з Департаменту законів.
Батьки прагнули прищепити Павлу інтерес до літератури, народної творчості, точних наук. Репетитором і наставником Павла став випускник медичного факультету Університету св. Владимира, в майбутньому професор-психіатр, Іван Олексійович Сикорській (батько видатного авіаконструктора Ігоря Івановича Сикорського). Проте Павло раптово захворів і 27 квітня 1869 р. помер в селі Сокиренці, де і був похований.
|
 |
|
|
|
|
