Резиденція Буковинських митрополитів

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича (Резиденція Буковинських митрополитів) – державний вищий заклад освіти 4-го рівня акредитації.

Засновано 4 жовтня 1875 року, указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа, на основі існуючого з 1827 р. Теологічного Інституту, з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур. Університет мав назви: імені Франца Йосифа (Franz Josephs) у 1875 — 1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernauti (1919 — 1940) і Чернівецький Державний Університет після 1940 р.. У 1989 році Чернівецькому університетові присвоєно ім’я Юрія Федьковича. 11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

За австрійської влади ЧДУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті катедрою української мови завідували: К. Ганкевич (1875 — 76), Г. Онишкевич (1876 — 82), С. Смаль-Стоцький (1885 — 1918), словянських мов О. Калужняцький (1875 — 98) і Є. Козак (1899 — 1919); катедру практичного богословія очолював Д. Єремійчук (1899 — 1919). За цей час в ЧДУ навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема І. Франко, Л. Мартович, Д. Лукіянович; габілітувалися В. Мількович з історії Східної Європи (згодом професор ЧДУ 1895 — 1919), О. Колесса з української мови. Серед ректорів ЧДУ були українці: К. Томащук (1875 — 76), О. Калужняцький (1889 — 90) і Є. Козак (1907 — 08). У 1875 на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 — 303, приблизно стільки ж румунів, найбільше євреїв і німців.

Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 р. і прилучення Північної Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918 — 40 pp. університет було румунізовано, скасовано українські катедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був українофоб Й. Ністор. У 1920 на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 — на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 ін.

У 1940 р. після возз’єднання Північної Буковини з Україною університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на 7 факультетів, а з 1955 на 11: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізичний, математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 катедра; теологічний факультет ліквідовано. Запроваджене заочне й вечірнє навчання та аспірантуру. У 1976 — 77 pp. було близько 10 000 студентів (у тому числі 38% заочників) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.

Університет сьогодні. Головний будинок ЧНУ міститься в колишній резиденції буковинського митрополита. При університеті є ряд дослідних установ: ботанічний сад (заснований 1877), біологічна дослідна база (в Жучці), лабораторії фізики напівпровідників і термодинаміки, експериментальний рибозавод, сейсмічна і метеорологічна станції, 4 музеї (зоологічний, ботанічний, геологічний, історії університету).

Наукова бібліотека університету має 11 відділів: комплектування, наукової обробки літератури, зберігання вітчизняних видань, зберігання зарубіжних видань, рідкісних та цінних видань, абонементів, читальних залів, галузевий, культурно-просвітницької роботи, інформаційних технологій, а також інформаційно-бібліографічний відділ. Цікавою є історія бібліотеки. Заснована книгозбірня в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 р. (року заснування Чернівецького університету) – університетська бібліотека. Загальний фонд бібліотеки (на 01.01.2005) нараховує близько 2,6 млн. примірників. Серед них: 1.125 тис. примірників наукової літератури, 171 тис. підручників та навчальних посібників, 648 тис. примірників журналів, 96 тис. примірників художньої літератури. Фонд зарубіжних видань налічує 376 тис. творів німецькою, румунською, англійською, латинською, польською, старогрецькою, французькою, гебрайською їдиш та іншими мовами.

У фонді рідкісних та цінних видань зберігається біля 70 тис. прим.: інкунабули, палеотипи, вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви В. Сімовича – професора Львівського університету, Є. Козака – професора Чернівецького університету, К. Райфенкугеля – директора бібліотеки Чернівецького університету, колекції Томащука – першого ректора Чернівецького університету, В. Сімовича, Є. Козака, І. Карбулицького, І. Співака та ін. Найцінніша книга датується XIII ст. Вона написана на пергаменті латинською мовою. У цьому фонді зберігаються також книги Марії-Луізи, дружини Наполеона I, цісаря Франца Йосифа I, професорів університету С. Смаль-Стоцького, Іона Сбієри та ін. ЧНУ видає «Наукові записки» (у 1945 — 67 появилося 58 тт.), монографії (84), підручники (65).

Контактна інформація:
58012, Україна, м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2,
тел. +380-372-526235, факс +380-372-552914, office@chnu.edu.ua

 


Переглянути Резиденція Буковинських митрополитів на карті більшого розміру
   
Чернівці, Чернівецька обл., резиденція митрополитів Буковини і Далмації, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича | Мандрівка Україною Travelua