|
|
 |
 |
|
Херсон - назва міста походить від грецького Херсонесос і означає "півострів", "тиха бухта".
Перше постійне поселення на території сучасного Херсону заснували близько 1730р. на Карантинному острові вихідці із Запоріжжя,які в свій час воювали на стороні І.Мазепи проти Москви.
В 1737р. під час російсько-турецької війни, російські війська побудували тут укріпний пункт та назвали його Олександрівський шанець.
В 1774 р. територія Херсону ввійшла до складу Росії. 18 червня 1778р. Катерина ІІ підписала наказ про заснування міста. У Херсоні почалося будівництво верфі та фортифікаційних споруд.
В 1783 р. було спущено на воду перший великий корабель "Слава Катерины".
Серед визначних постатей міста того часу необхідно відмітити князя Г. О. Потьомкіна-Таврійського, керівника будівництва фортеці - І.А. Ганнібала - двоюрідного діда О. Пушкіна,визначного організатора флоту адмірала М. С. Мордвінова та адмірала Ф.Ф. Ушакова, полководця О.Суворова.
У 1907 р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.
Вісь навколо якої розмістилося місто - це проспект Ушакова,що з'єднує залізничний вокзал з портом. До революції вулиця мала назву Говардовського,на честь англійського лікаря і філантропа Джона Говарда(1725-1790), який приїхав в Херсон в 1789р.,щоб допомогти в боротьбі з епідемією тифу. На його честь в1828р. також було встановлено обеліск з сонячним годинником та барельєфним бронзовим портретом лікаря(вул. Ушакова,52).
Найстаріші квартали розташовані між Дніпром, вулицями Перекопською та Горького. На вулиці Комсомольській(№14,23,36) знаходяться декілька історичних будинків.
На вулиці 21 січня(№24) заслуговує уваги бібліотека 1896р., побудована за проектом Ф.Гонсіоровського,нині міський РАГС,а на вулиці Червонофлотській - Греко-Софіївська церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці 1778-1780р. (вул. Червонофлотська, №11).
Заснували храм греки,які були одними з перших поселенців в Херсоні. Спочатку звели дерев'яну будівлю, а у 1808 році її було частково перебудовано у кам'яну та освячено в ім'я Різдва Богородиці.
Церква має два престоли нижній в ім'я Різдва Богородиці та верхній - св. Костянтина та Єлени . Цікаво те,що в церкві було встановлено іконостас та ікони привезені греками з батьківщини.
Незважаючи на бурхливі історичні події,що розгорталися в цій місцевості, церква зберегла свій первісний вигляд .
На перехресті вул. Червонофлотської і 21 Січня знаходиться церква Різдва Пресвятої Богородиці (Монастирчик). Є дані,що церква була заснована 1799 р. трьома монахами. Храм відносився до Корсунського монастиря і служив його обійстям,а згодом був перетворений у звичайну парафіяльну церкву,що носила назву Святоріздвяна. Проте після 1930р. вона була закрита,а приміщення передано школі. З церкви зробили спортивний зал і навчальні майстерні. І лише в 2000р. приміщення повернуто церкві.
Складські приміщення поч.19ст. (вул. Червонофлотська, №29),а також житловий будинок 1820 р. (вул. Червонофлотська, №1).
Надзвичайно цікава вулиця Перекопська, де можна знайти резиденцію губернатора 1905р. (вул. Перекопська, 6/2),нині тут розташовано палац дітей та юнацтва.
Свято-Катерининський собор 1781-1787р. з дзвіницею (1810-15рр.) ,де було поховано князя Потьомкіна,а також Пантеон Херсонської фортеці(вул. Перекопська,13).
Церкву будували під пильним наглядом Г.О.Потьомкіна,а присвячувалась вона Катерині ІІ,яка дала храму друге ім'я - Спаський. Іконостас собору прикрашали роботи відомого художника 18 ст. М.Шибанова.
З 1922 р. храму було завдано непоправної шкоди - спочатку пограбовано, а ікони та олтар знищені. Перед війною собор використовувався як зерносховище, згодом - як історичний музей. Лише в 1991 р. храм було повернуто релігійній громаді УПЦ.
Серед фрагментів херсонської фортеці зберігся арсенал 1784р.з колонадою(вул. Перекопська,10), нині міська в'язниця, а також "Телецентр" та "Комітет телерадіомовлення".
Арсенал будувався інженером І.Струговщиковим за проектом В. Ванрезанта з 1784 до 1788 р. Ця найбільша будівля фортеці була сховищем артилерії, зброї та боєприпасів для армії. На жаль, будівля дуже постраждала під час землетрусу в 1802 р. і була перебудована в 1812р. за проектом губернського архітектора І.В.Ярославского вже в стилі ампір. В 1884р. проведились деякі перебудови приміщень для розміщення арештантського виправного відділу.
Збереглись також земляні вали з двома брамами кін.18ст. - на сході Очаківська брама
на півночі - Московська брама та колодязь.
Церква св. Мучениці цариці Олександри 1898-1902рр.(вул. Перекопська,3).
Будувався храм за проектом К. І. Квінто, в стилі эклектизм. Церква вражала своею красою та багатством убрання. Особливо витонченим був мармуровий іконостас роботи Едуардса.
Проте вже в травні 1922р. з церкви було вивезено всі коштовні речі,а сам храм закрито. З того часу приміщення слугувало і бібліотекою,і спортзалою, і кафе, а на сам кінець встановили станки і зробили майстерню. В 1992р. будівлю повернули віруючим.
Поряд з вулицею Перекопською розташований парк ім. Ленінського Комсомолу, де знаходяться залишки фортеці, ряд пам'ятників та незвичайний пам'ятник коромислу з відрами.
На початку вулиці праворуч знаходится парк ім.В.І.Леніна(Денисівський парк,а пізніше - Олександрійський).
В центрі парку росте величезний дуб посаджений імператором Олександром ІІІ.
Старий центр міста перетинає вул. Леніна,де можна побачити відреставрований Свято-Успенський собор (вул. Леніна,5), збудований купцями І.Сизарєвим та П.Фендриковим в 1798р.
Церква хрестово-купольного типу, 46 м в довжину, 31 м в ширину та 40,5 м в висоту. Має два престоли: Св.Чудотворця Миколая Мирликійського та Св.Варвари,яку особливо шанували козаки.В 1828 р. Успенська церква стала міським собором. В 1833 р. дерев'яну дзвіницю перебудували на кам'яну, а в 1897р. на ній було встановлено 11 - метровый шпиль з позолоченим хрестом.
З часом навколо храму з'явився ряд церковних будівель та металева огорожа з трьома кам'яними воротами. Собор мав 17-метровий іконостас ,що містив 50 ікон. До наших днів збереглась лише Пресвята Богородиця, яка стоїть на півмісяці.
В радянські часи храм повторив долю більшості церков . Будівлю було переоблаштовано під спортивний клуб і лише в 1993р. повернуто віруючим УПЦ і розпочато її відновлення.
На перетині вулиць Леніна та Комунарів міститься колишня резиденція губернського суду (вул. Леніна 9),в якій зараз розміщено Краєзнавчий музей.
Поряд, в колишньому будинку губернської думи (вул. Леніна,34) працює Художній музей.
Серед храмів міста хотілося б відмітити також Свято-Духівський кафедральний собор 1810-1836рр.(вул. Декабристів,36).
Храм побудовано на Привозній площі(Привоз),що була центром міської торгівлі за проектом 1810 р.,що належав губернському архітекторові І.В.Ярославському. Через постійний брак коштів будівництво тривало до 1836р.
В соборі було освячено два престоли: Св. Архістратига Михаїла та Св. Священомучеників Херсону. У Святодуховській церкві не було дзвіниці. Її роль грала дзвіниця Преображенської церкви, що знаходилась поряд.В 1962р., коли Катерининський та Успенський собори було зачинено Святодухівська церква отримала статус собору.
З проспекту Ушакова відкривається вид на церкву, що знаходиться на старому міському цвинтарі.
Вона будувалась з 1804 р.до 1808 р. в стилі класицизму і була освячена и освячена на тижні Всіх Святих.
Незважаючи на те, що церква Всіх Святих неодноразово зазнавала перебудов, вона є цінною пам'яткою архітектури.
На цвинтарі біля церкви збереглися унікальні монументи кін. 18- поч.19ст.ст.
Церква Миколи-Чудотворця 1842р.(вул. Доброхотова, 31). Побудована у передмісті Херсону на місці старої деревяної церкви 1819р. При церкві діяла церковно-парафіяльна школа. Після революції храм Миколи Чудотворця став першим, що виступив з програмою реформ та пристосування до змінених соціально-економічних умов. Під час окупації німецькими загарбниками храм Миколи Чудотворця був місцем церковно-патріотичної роботи.
Церква Стрітення Господнього(Сухарницька) 1889 р.(вул. Енгельса, 45) . Церкву було зведено на кошти місцевого землевласника. Будівля побудована у формі чотирикутного хреста в стилі неокласицизму. Радянська влада зробила в церкві зерносклад,а згодом приміщення використовувалось для господарських потреб. Церква відновила свою діяльність у сорокових роках.
|
|
|
|
|
Замовити фото ...
|
|
|
|
