Пролетарська площа

Пролетарська площа розташована на лівому березі річки Лопань під Університетській гіркою, півночі обмежена Соборним спуском, а з південного сходу -площею Рози Люксембург. З північної частини площі виходить Клочківська вулиця, з західної – Лопанським мостом починається Полтавський шлях. З південної частини площі виходить Банний провулок, який веде до Рибної площі, а Купецький міст та узвіз Халтуріна ведуть до площі Карла Маркса.

Пролетарська площа утворилася практично одночасно з площею Конституції та площею Рози Люксембург. За час свого існування площа змінила декілька назв: площа біля міста,Базарна площа, Лопаньський базар, Московські ряди, Сергіївська площа, площа Декабристів, а з 1932 р. Пролетарська площа.

Харків. Сергіївська площа, 19 ст. Харків. Сергіївська площа, 19 ст.

Всю територію площі займали торгові павільйони, утворюючи «ряди». На березі Лопані було багато харчевень – це був так званий «обжорний ряд».

У першій половині 19 ст. розпочалися роботи з благоустрою площі – побудували дерев’яні сходи з площі на гірку, що розташовувалися дещо північніше. В 1868 р. замість дерев’яних було побудовано кам’яні сходи вже на нинішньому місці. В 1957 р. за проектом архітекторів Б. Клейна та І. Приходько сходи були реконструйовані та стали своєрідним завершенням перспективи вулиці Полтавський шлях.

Харків. Сергіївська площа Харків. Сергіївська площа

 

Харків. Сергіївська площа Харків. Сергіївська площа. 2005 р.

У 1850-ті роки під гіркою в напрямку спуску Халтуріна був побудований Сергіївський ряд, названий так на честь губернатора Сергія Олександровича Кокошкіна. Поруч побудували також Московський ряд. Саме в цей час площа почала називатися Сергіївською.

Харків. Сергіївська площа, 19 ст Харків. Сергіївський ряд, 1909-1917 рр.

У 1875 р. на ділянці від нових сходів до Сергіївського ряду побудували Ново-Сергіївський ряд, який з 1882 р. був відданий під міський музей. 14 грудня 1886 р. тут був відкритий міський промислово-художній музей, який став другим провінційним загальнодоступним міським музеєм в Російській імперії і першим на території України. В 1920 р. музей був перетворений в Музей історії Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, а в 1930 р.- в Історичний музей.

Харків. Міський промислово-художній музей Харків. Університецька гірка

В кінці 19 ст. Сергіївський ряд згорів і в 1890 р. на його місці був побудований двоповерховий Миколаївський ряд (арх. А. Шпігель). У 1880-х – 90-х рр. вздовж берега річки Лопань побудували ряд кам’яних магазинів та Олександро-Невську каплицю в пам’ять про трагічну загибель імператора Олександра ІІ. Поруч був розташований круглий павільйон з 100-метровою панорамою «Голгофа», переобладнаний в 1915-16 рр. в кінотеатр «Маяк», а в 1937 р. знесений під час реконструкції.

Харків. Кам'яні магазини та круглий балаган з панорамою "Голгофа", 1908-1918 рр. Харків. Каплиця Олександра Невського, 1910-і рр.

У південній частині площі в 1830-х рр. був побудований «Grand Hotel»/ «Гранд Готель».

Харків. «Grand Hotel»/ «Гранд Готель»

В столичний період Лопаньські схили укріпили гранітом та упорядкували.
Під час Другої світової війни всі будівлі на площі були зруйновані. У післявоєнні роки завали були прибрані, а за площею визначили лише транспортне значення.

 


Переглянути Харків на карті більшого розміру
   
Харків, Пролетарська площа, Міський промислово-художній музей, Університецька гірка, «Grand Hotel», «Гранд Готель» | Мандрівка Україною Travelua