Кіровоград

Кіровоград – великий обласний центр розташований в долині та на берегах р. Інгул. На території області знайдено численні пам’ятки часів пізнього палеоліту, трипільської культури, доби бронзи, скіфської доби та давніх слов’ян.

Кіровоград

Згідно з записами Й.А. Гільденштедта у книзі “Подорож по Росії”(1774 р.) на території українських степів, що у 16 – перш. пол. 18 ст. належала до земель Запорозької Січі, існувала ціла низка населених пунктів Новокозачин (Поділ, Кущівка, Інгульське, Піски (Лелеківка), Завадівка, Млинки (Криничувата Балка, Велика Балка), Соколівські хутори, хутір Глоби (Глиняне, Писарівка, Бережинка), заснованих в своїй більшості сербськими поселенцями, що дало регіону назву Нова Сербія. Саме поруч з цими поселеннями у 1754 р. за наказом імператриці Єлизавети ІІ під пильним наглядом сербського генерал-лейтенанта Івана Хорвата-Куртиці розпочалося будівництво фортеці Св. Єлизавети для захисту країни від нападів турків та кримських татар.




До системи фортечних укрiплень входили головна цитадель та шанець. Навколо цитаделi була широка вiльна зона – еспланада. Поселення або так званий форштадт (мiсто при фортецi) захищав укрiплений вал – ретраншемент. Основним захисним елементом був 14-метровий зямляний вал.

Кіровоград Кіровоград

Цитадель фортецi Св. Єлисавети складалася з 6 бастiонiв й зверху нагадувала шестипроменеву зiрку. Кожен бастіон мав назву – Св.Петра, Св. Катерини, Св. Олексія, Архістратига Михаїла, Св.Ап.Андрія Первозванного, Св. Олександра Невського. Мiж бастiонами розташовувалися невеликi автономнi укрiплення – равелiни. В 6-ти бастіонах та 6-ти равелінах розміщалося близько тисячі гармат.

Кіровоград

До наших днів збереглися дві гармати, що стоять при в’їзді на територію фортеці.

В’їзних воріт було троє: Троїцькі, Всесвятські та Воздвиженські. Загальна територія складала 57 гектарів.
Автором креслень та внутрішнього планування був архітектор Віст, спорудженням укріплень керував інженер-полковник Менцеліус, загальне керівництво здійснював генерал-майор Глєбов.
Одночасно з будівництвом укріплень зводилися казарми для солдатів, будинки для офіцерів, соборна церква, кузня та різні господарські будівлі, які частково збереглася до наших днів.

Перемога у російсько-татарській війні 1768-1774 рр., ліквідація Запорізької Січі в 1775 р., викорінення гайдамаччини, розділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), приєднання Криму у 1783 р. обумовили поступову ліквідацію фортеці Св. Єлисавети як військової одиниці. З 1784 р. вона стає внутрішнім містом та разом з передмістями отримала назву Єлизаветград (від Елисаветградъ). Фортеця була роззброєна (гармати та іншу зброю передали до Херсонської фортеці, будівництво якої завершилося у 1787 р.), а у 1805 р. остаточно ліквідована.

Нині на території фортеці знаходиться міська лікарня №1 у будівлях 18 ст. та Меморіал Слави на військовому цвинтарі.

Кіровоград Кіровоград

У середині 19 – на початку 20 ст. Єлизаветград пережив пік розвитку. Було введено в експлуатацію залізницю Харків – Єлизаветград – Одеса (1868-1869), запущено підприємство англійців братів Ельворті(1874 р.), що функціонує і нині як ВАТ “Червона зірка” (вул. Орджонікідзе, №1), запущено електричний трамвай (1897 р.), телефонну станцію, телеграф, водогін, діяло понад 20 гімназій, училищ, семінарій, чоловічі та жіночі школи, поштова контора (вул. Гоголя, №72), 1884 р.

Кіровоград

Кіровоград Кіровоград

Визначною подією не лише для Кіровограду, але і для України стало відкриття першого українського професійного театру, у якому працювали видатні українські культурні діячі Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Микола Садовський та ін.

Початок 20 ст. був для Єлизаветграда досить складним періодом, оскільки влада неодноразово переходила від однієї політсили до іншої. Лише в липні 1924 р. було остаточно встановлено радянську владу, а місто перейменували на Зинов’євськ на честь радянського державного діяча Григорія Зинов’єва.

Кіровоград Кіровоград

В грудні 1934 р. після вбивства секретаря Оргбюро ЦК ВКП(б) та члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кострикова (Кірова) ВЦВК ухвалив постанову про перейменування Зинов’євська на місто Кірове. По всій території радянського союзу пройшла хвиля аналогічних перейменувань, а Григорій Зинов’єв був заарештований за звинуваченням у підготовці та здійсненні замаху на С. М. Кірова, за що був згодом розстріляний.

10 січня 1939 р. місто отримало назву Кіровоград та стало центром Кіровоградської області. Питання про перейменування міста гостро стоїть і сьогодні. Вже двічі проводився міський референдум по перейменуванню міста, однак остаточного рішення , щодо назви та бюджету на ці заходи прийняти не вдавалось.
У роки Великої Вітчизняної війни з 5 серпня 1941 р. до 5 січня 1944 р. місто було окуповане гітлерівськими військами та зазнало значних руйнувань. У повоєнний час Кіровоград перетворився на важливий осередок легкої та машинобудівної промисловості.

Сучасний Кіровоград поділяється на два адміністративні райони – Кіровський і Ленінський, селище Нове, а також низку мікрорайонів, що склались історично.
Центральною вулицею міста є вулиця Леніна, площею – площа Кірова.

Кіровоград Кіровоград

Крім залишків Фортеці Святої Єлизавети та Меморіалу Слави (вул. Ушакова) у місті варто оглянути ряд історико-культурних споруд та пам’яток.

Повітовий суд (вул. Велика Пермська, №2). Будівля зведена у 1845 р., але лише в 1847 р. в Єлисаветграді засновується повітовий суд, для якого і викупили цей будинок та зробили необхідні прибудови.

Будівля розширювалася і в 20 ст.
Нині тут розташовано Апеляційний суд Кіровоградської області.

Кіровоград

Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці (Грецька церква) (вул. Карла Маркса, №74) – єдиний храм міста, який жодного разу не припиняв своєї діяльності.

Історія храму сягає 1766 р., коли грецькими купцями було побудовано дерев’яну Костянтинівську церкву.
У 1812 р. на її місці постала нова кам’яна одноглава церква в неокласичному стилі з трьома престолами: Володимирської ікони Божої Матері, Св. Іоана Предтечі і Св. великомучениці Катерини, триярусна дзвіниця та одноповерховий будинок настоятеля.

Кіровоград Кіровоград

У 1898 р. споруда храму була суттєво розширена із західного боку.
Після звільнення міста від німецьких загарбників у 1944 р., храму було надано статус Собору, а головний престол перейменовано на честь Різдва Пресвятої Богородиці, оскільки міський Успенський храм було зруйновано.
У 1981-1985 рр. та наприк. 1990 – на поч. 2000-х рр. проведено капітальний ремонт та реставрацію всередині храму. З 2001 р. при соборі діє благодійний фонд “Самарянин”.

Тут зберігаються мощі святих Києво-Печерської лаври та мощі інших святих, є ікони 17 ст. Біля стін собору поховано багато визначних людей.

Кіровоград Кіровоград

Кінно-поштова станція (вул. Пушкіна,№ 40/9). Тут в 1924р. зупинявся О.С. Пушкін, а в 1825 р. – Адам Міцкевич.

Кіровоградський міський літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого ( вул. Тобілевича, №16) відкрито в 1995 р. у будинку, де видатний драматург мешкав з 1872 по 1883 рр.
У музеї діють три експозиційні зали.

Кіровоград Кіровоград

Будинок, в якому з 1993 року знаходиться Обласний художній музей (вул. Карла Маркса, №60), побудовано у 1903-1906 рр. на замовлення І.Ш. Школянського.
Будівля використовувалася як торговий дім (головний корпус) і готель “Пасаж” (два бокових крила).
З 1992 по 2001 р. проводилась реставрація будівлі.

Кіровоград Кіровоград

Кіровоградський обласний академічний театр ляльок (вул. Преображенська, № 3)  заснований у вересні 1939 р.
З 1976 р. театр знаходиться за сучасною адресою в середмісті Кіровограда – на площі Богдана Хмельницького.

Кіровоград Кіровоград

Історія Спасо-Преображенського собору (вул. Преображенська, №22) пов’язана зі старообрядцями, які з’явилися у цих краях в сер. 18 ст. після облаштування фортеці Св. Єлизавети. У 1850 – 1860-х роках основна маса старообрядців перейшла в православ’я та почали передавати до нових храмів свої церковні цінності. На місці, де тепер знаходиться собор, спочатку було побудовано невеличку дерев’яну церкву, що згоріла у 1798 р. з невідомих причин.

У 1799 р. на її місці за проектом К. Парфенова було збудовано кам’яну п’ятиглаву двоповерхову церкву. На жаль, у зв’язку з неналежним дотриманням технічних умов при будівництві через деякий час церква зруйнувалася.
На початку 1810-х рр. було розпочато будівництво нової кам’яної одноповерхової трьохглавої церкви в неокласичному стилі. У 1813р. будівництво храму було закінчено і відбулося його освячення.
На повторне освячення з нагоди 100-ліття у 1913 р. приїхав російський імператор з родиною.

Кіровоград. Спасо-Преображенського собору Кіровоград. Спасо-Преображенського собору

У радянський час собор припинив свою культову діяльність, а у 1965 р. в його приміщенні було відкрито міську картинну галерею, що допомогло зберегти будівлю від руйнації.
Перші богослужіння після великої перерви пройшли в соборі в 1991 р.

У соборі зберігаються часточки мощей святих Києво-Печерської лаври, а також Миколи Чудотворця та ікона Божої Матері “Єлисаветградська”, яка є покровителькою і заступницею міста.
На території собору встановлено пам’ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового.
Територія храму оздоблена квітковими клумбами, фонтанами, скульптурами.

Кіровоград. Спасо-Преображенського собору Кіровоград. Спасо-Преображенського собору

Літературно-меморіальний музей ім. Л.Г. Кропивницького (вул. Кропивницького, №172/42) створено в будинку, де жив корифей українського театру, драматург та актор.

Кіровоградський міський художньо-меморіальний музей О.О. Осмьоркіна (вул. Леніна, №89) відкрито у 1994 р. в будинку, де провів дитячі та юнацькі роки видатний художник першої половини 20 ст. О.О. Осмьоркін. Експозиція музею розміщена в 3-х залах.

Водо- електро-лікарня Гольденберга (вул. Леніна, 45/43) – нині міська лікарня № 3.
Лікарню побудовано в кінці 19 ст. у мавританському стилі за проектом Якова Паученка на кошти Ісаака Абрамовича Гольденберга – лікаря нервових захворювань, надзвичайно ерудованої людини та спеціаліста своєї справи.

Кіровоград. Водо- електро-лікарня Гольденберга Кіровоград. Водо- електро-лікарня Гольденберга Кіровоград. Водо- електро-лікарня Гольденберга

Ця “гідропатична зі світлолікуванням” лікарня була популярною серед міських мешканців та іногородніх. В лікуванні використовувалися різноманітні лікувальні ванни, комплекс душів, вигрівання, ультрафіолетове опромінювання, аеротерапія.
Лікарня мала набір високоякісної курортологічної апаратури європейського рівня.

Кіровоград. Водо- електро-лікарня Гольденберга Кіровоград. Водо- електро-лікарня Гольденберга

Кіровоград. Водо- електро-лікарня Гольденберга

Авторство однієї з перших пам’яток стилю раннього модерну на вул. Леніна, № 40 – будинку Барського (з 1929 р. Краєзнавчий музей) належить архітектору О. Лішневському.

Кіровоград. Будинок Барського Кіровоград. Будинок Барського

Особняк Барського, 1883р. – невеликий, але водночас монументальний та величний будинок прикрашений банями з кованими гребнями, складним ліпленням, зооморфним та рослинним орнаментом у стилі модерн, масками у вигляді жіночих облич.
Внутрішні інтер’єри також вражають різноманітністю.

Кіровоград. Будинок Барського Кіровоград. Будинок Барського

Синагога (вул. Дзержинського, №90 ) побудована на місці старої синагоги (1853 р.), що була зруйнована в 1895 р. через аварійність конструкцій.
Будівлю зведено в 1895-1897 рр. за проектом архітектора О. Лішневського на кошти єврейської громади та належить до видатної спадщини архітектурної школи еклектики в Україні.
В 1991р. приміщення було повернуто єврейській общині.

Кіровоград. Синагога Кіровоград. Синагога

Народний меморіальний музей Г.Г.Нейгауза (вул. Дзержинського, №65) відкрито в 1981 р. у приміщенні Кіровоградської музичної школи №1 (колишній будинок Мейтуса) та присвячено видатному піаністу, доктору мистецтвознавства, професору Київської та Московської консерваторій, заслуженому діячу мистецтв Генріху Густавовичу Нейгаузу. Експозиція меморіального музею розміщена у двох залах і присвячена життєвому і творчому шляху видатного музиканта та його учням.

Кіровоград. Синагога Кіровоград. Народний меморіальний музей Г.Г.Нейгауза

Кіровоградський міський музей музичної культури ім. К. Шимановського (вул. Гоголя, №42) створено у 1991 р. і присвячено видатному польському композитору, піаністу, педагогу Каролю Шимановському.

Відділення міжнародного банку ( вул. Леніна, №17/7) було збудоване у 1910 р. (архітектор Я. Паученко).

Кіровоград. Відділення міжнародного банку

Кіровоград. Відділення міжнародного банку Кіровоград. Відділення міжнародного банку

Вулиця Леніна просто переповнена будівлями, які зупиняють небайдужого перехожого своєю красою.

Кіровоград Кіровоград

Кіровоград

Театр ім. Кропивницького (Зимовий театр) (вул. Леніна, № 4) побудований у 1867 р. інженером Г.Трамбіцьким на власні кошти.
В 1882 р. тут зародився професійний український національний театр під керівництвом М.Л. Кропивницького.

Кіровоград. Театр ім. Кропивницького Кіровоград. Театр ім. Кропивницького

У місті зберігся комплекс будівель військового містечка, що виникло у 40-50-х р. 19 ст. у колишньому передмісті Ковалівці. Це було обумовлено проведенням у місті численних маневрів та оглядів російської армії. В комплекс входять палацовий корпус (вул. Леніна, № 2), будинок офіцерського зібрання, військове училище (вул. Орджонікідзе, №9), зимовий манеж(вул. Орджонікідзе, №11) та штаб (вул. Орджонікідзе, №13.
Всі будівлі зведено у формах пізнього офіційного класицизму (архітектори Шумілін та Верлен).

Кіровоград Кіровоград

 

Кіровоград Кіровоград

Кіровоград

До комплексу будівель військового містечка входить також Свято-Покровська (Ковалівська) церква (вул. Фрунзе, №14).
Побудована в 1849 р. на кошти купця П. Щедріна (проект архітектора К. Тона) на місці дерев’яного храму (1787 р.), що через його невеликі розміри було вирішено перенести на кладовище.

Кіровоград. Свято-Покровська (Ковалівська) церква Кіровоград. Свято-Покровська (Ковалівська) церква

У 1932 р. церква була закрита, у 1942 р. служби відновилися, однак у 1960-их рр. храм було знову закрито.
У 1988 р. церкву повернуто парафії.

Кіровоград. Свято-Покровська (Ковалівська) церква Кіровоград. Свято-Покровська (Ковалівська) церква Кіровоград. Свято-Покровська (Ковалівська) церква

Народний меморіальний музей Ю.С. Мейтуса (вул. Маланюка, 1) відкрито у 1985 р. на базі Кіровоградської музичної школи № 2 та присвячено творчісті видатного українського композитора, лауреата Державної премії України імені Т.Г. Шевченка Юлія Сергійовича Мейтуса, автора 15 опер (“Гайдамаки”, “Ярослав Мудрий”, “Украдене щастя” та ін.), 400 романсів та інших творів.

Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста (вул. Щорса, 1) побудовано з 1902 р. до 1904 р. на кошти купчихи Ганни Дмитрян (архітектор О. Лішневський, Я. Паученко).

Кіровоград

 


Подивитись Кіровоград на мапі більшого розміру



Кіровоград, Фортеця Святої Єлизавети, Грецька церква, літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого, Спасо-Преображенського собору , Водо- електро-лікарня Гольденберга, будинок Барського, Синагога, Театр ім. Кропивницького, Свято-Покровська церква | Мандрівка Україною