Дударків

Село Дударків – Бориспільського району, Київської область розташоване на лівому березі Дніпра на відстані 25 км від Києва.
Поблизу села в торф’яному болоті археологами було виявлено орнаментовану ритуальну сокиру з кістки доби пізньої бронзи та залишки кісток мамонтів. Також було знайдено знаряддя праці та козацькі люльки.

Перекази говорять, що перші жителі поселилися там, де нині знаходиться центр села. Поряд був густий ліс та два болота – Плав та Кикалово, останнє збереглося і понині.
Перша письмова згадка про село відноситься до 1615 р. За книгою Київського Трибуналу за 1633 р.: “Владельцы Борисполя Даниловичи основывают Требуховку й Дударков между Броварами и Борисполем на селищах Иваничи и Вольничи”. За легендою,назва Дударків походить від імені першого поселенця – чоловіка на прізвисько Дударик (Дударко). Назву села також пов’язують з музичним інструментом “дудою”.

У першій половині 17 ст. село підпорядковувалося Бориспільському волосному правлінню. За гетьманування І. Брюховецького (1663-1668 рр.) Дударків було передано у власність Києво- Печерського Троїцького монастиря, а з переписних книжок 1666 р. відомо, що : “В Бориспольском уезде всего два села со крестьяни: село Дудурково да село Требухово…” Займалися дударківці землеробство та чумацьким промислом.
В 1761 р. в селі збудовано церкву, а в 1762 р. – першу школу. Станом на 1859 р. Дударків мав статус казенного села.

В 1920 р. в Дударкові було створено комітет незаможних селян. За переписом 1926 р. Дударківська сільська Рада входила до складу Броварського району. В 1929 р. на базі товариства спільного обробітку землі виник колгосп.
З вересня 1941 р. село було окуповане німцями і визволений лише 28 вересня 1943 р. воїнами 163ої дивізії під командуванням підполковника Карлова.

Нині в селі діє Свято-Вознесенська церква (вул. Короленка, 8) та нова православна церква 2006 р., побудована на місці храму зруйнованого в часи Другої світової війни.

У центрі села на постаменті встановлено трактор “Універсал 2”.
Дударків – батьківщина майстра народного розпису Івана Приходька.