#1 Трипілля – Витачів – Ржищів – Балико-Щучинка

Маршрут вихідного дня в радіусі 100 км від Києва. Пролягає мальовничими місцями правого берега Дніпра та осередками Трипільської культури.
Перший пункт нашої подорожі село Трипілля, де діють два музеї з унікальними пам’ятками давно минулих тисячоліть.

 

Трипілля
(50°6′59″N, 30°46′14″E)

Київський обласний археологічний музей. Експозиція музею має 3 зали, що розповідають про розвиток суспільства починаючи з давнього кам’яного віку до кінця 19 ст.— поч. 20 ст. Перший зал охоплює найдавніші періоди існування людини і розповідає про культури та племена, що населяли Київщину в кам’яну добу, бронзову та раннього залізного віку. Другий зал – найбільш насичений, оскільки представляє історію останніх тисячоліть, так званої «нашої ери». Пам’ятки Трипільської культури, що існувала в VI-III тис. до н. е., займають третій зал.
Контакти: Тел: +38 045 72 33 2 99, Email: muztrypil@gmail.com, URL: www.koam.com.ua
Адреса: с. Трипілля вул. Героїв Трипілля, 12
Музей працює без вихідних!
Пн.-Чт.: з 9:00 до 17:00.
Пт.: з 9:00 до 16:00.
Сб.-Нд.: з 10:00 до 16:00
Вартість квитків: Дорослий — 20 грн., студенський — 15 грн., пенсійний/шкільний — 10 грн., Ветерани, учасники АТО та діти до 7 років — безкоштовно.
Оглядова екскурсія музеєм: від 50 грн.

Музей “Древняя Аратта – Украина”. Являється приватною колекцією відомого колекціонера і мецената А.С. Поліщука. В музеї представлено більше 500 предметів.
Адреса: с. Трипілля вул. Риболовецька, 1.
На жаль, музей довгий час не працював.

Де зупинитись в Трипіллі:
Готель “Black Cube”, розташований на узбережжі Дніпра. Можна забронювати через інтернет на вихідні.

Як доїхати до Трипілля:
– Власним авто
Тут є кілька варіантів, їхати як вказано у мене на карті з Києва по Столичному шосе, далі трасою Р01 до повороту наліво на Українку, або у напряму до м. Обухів по трасі H01 (Новообухівська траса), після Обухова поворот ліворуч на Трипілля. І трасою Р01, після зупинки «Плюти» поворот ліворуч дорогою через м. Українка до с. Трипілля.

– Автобусом
З АС «Видубичі» у м. Києві:
платформа №2: сполучення Київ-Канів (через Ржищів) — графік відправлення на станції (приблизно кожну годину). Купити квиток на автобус онлайн-бронювання
платформа №24: сполучення Київ-Витачів: 7.15, 8.30, 10.40, 14.20, 16.30, 17.40, 19.20
платформа №26: сполучення Київ-Українка (№313): кожні 10-15 хв. Пересадка на автостанції м. Українка: маршрутним таксі Українка-Халеп’я, Українка-Кагарлик (розклад на платформі) або проїзжаючими автобусами до зупинки «Школа-інтернат» у с. Трипілля. Також можна доїхати на таксі з Українки.
Зі станції метро Видубичі (вихід до супермаркету «Фуршет»): маршрутні таксі у напряму до населених пунктів: Ржищів, або інші села що курсують ч/з Трипілля.

– Приміською електричкою
7:16 — 8:28 Київ Пасс. — Трипілля-Дніпровське, щоденно
8:34 — 9:47 Київ Пасс. — Трипілля-Дніпровське, щоденно
Купити квиток на потяг з знижкою онлайн-бронювання
До музею зі станції Трипілля-Дніпровське можна дійти пішки (2,5 км) або під’їхати громадським транспортом 2 зупинки, що курсують кожні 10-20 хв.



Витачів
(50°6′50″N, 30°52′20″E)

Витачів це чудове місце з мальовничими краєвидами, де дніпровські кручі стрімко обриваються до самої води. У Витачеві збереглися сліди старих валів. Частина старого городища рушилася в Дніпро, а частину забудовано оселями. Лише меморіальний камінь нагадує сучасникам про літописне місто.

 

Ржищів
(49°57′40″N, 31°2′37″E)

На місці Іван-города виникло нове поселення – Ржищів, перші відомості про яке маємо лише в 1506 році. Можна оглянути місцевий парк з символами трипільської культури, Троїцьку церкву (1853 р.) та Спасо – Преображенській жіночий монастир відноситься до Української Православної Церкви. Заснований в 1626 р. Знаходиться, вул. Воровского, 42.
Влітку можна відвідати пляж на березі Дніпра, доволі відвідуване місце місцевими та приїжджими з Києва. Прокотитись на катері на острови, або до Покровської церкви яка знаходиться на острові, це все залишилося від села Гусенці яке постраждало від вод Канівського водосховища.

 

Балико-Щучинка
(49°57′12″N, 31°8′14″E)

Згадуваного в літописних джерелах за 1110 р. як місто-фортеця Чучин. У XI-XIII ст. він обороняв південні підступи до столиці Київської Русі.
Балико-Щучинка відома тим що увійшла до історії під час Другої Світової війни, де 1-й Український фронт, героїчно бився на Букринському плацдармі під час форсування Дніпра осінню 1943 року. Цьому і присвячений один з найвеличніших військових меморіальних комплексів України – “Букринський плацдарм”.



Маршрут вихідного дня, Маршрут Трипілля – Витачів – Ржищів – Балико-Щучинка, Маршрут выходного дня | Мандрівка Україною Travelua