Личаківський цвинтар

Національний історико-культурний музей-заповідник “Личаківський цвинтар” (вул. Мечникова, №33).
Личаківський цвинтар – один з найстаріших в Європі, заснований у 1786 р. Ця місцевість тоді мала назву “Личаків” (від слова “личаки” – солом’яне взуття найбідніших міських верств), тому і новостворене кладовищіе назвали “Личаківським”.
Це справжній музей некрополь, де на площі 40 га знаходиться близько 300 тис. поховань, розташованих на 86 полях, споруджено понад 2 тисячі склепів, встановлено на могилах близько 500 скульптур та барельєфів, більшість з яких є історико-культурними пам’ятками.

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

Єдиним його “конкурентом” є кладовище Пер-Лашез у Парижі.

кладовище Пер-Лашез у Парижі

У 1804 – 1808 рр. відбулося розширення площі кладовища за рахунок купівлі прилеглих земельних ділянок. Наступне розширення вже відбулося 1856 р. Тоді університетський ботанік Карл Бауер разом з керівником цвинтаря Тихом Тхужевським впорядкували територію. Було сплановано алеї та доріжки і кладовищу надано характер паркової зони.

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

Після Другої світової війни на першому полі стали ховати більш знатних громадян міста, а на інших полях з вільними ділянками ховали простих людей.

Проте у зв’язку з непродуманою процедурою визначення місця під нові поховання та брак коштів на охорону, кладовище зазнало значних руйнувань, постраждало багато пам’ятників-надгробків високої мистецької цінності. У 1970-их рр. громадськість Львова, представники інтелігенції, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури неодноразово зверталися до владних структур з вимогою надання кладовищу статусу заповідника.

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

В 1975 р. поховання на Личаківському кладовищі припинили, винятком були лише відомі особистості та родини, які мали власні склепи.
Лише 10 липня 1990 р. постановою Львівської міської Ради народних депутатів територія Личаківського кладовища оголошена історико-культурним заповідником місцевого значення. 25 листопада 1991 некрополь набув статусу історико-культурного музею.

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

Серед видатних людей похованих на Личаківському цвинтарі: галицький греко-католицький митрополит Григорій Яхимович, засновник “Руської Трійці” Маркіян Шашкевич, засновник організації “Просвіта” Володимир Барвінський; видатний письменник Іван Франко; легендарна співачка Соломія Крушельницька; видатний львівський художник Артур Гроттґер; польська дитяча письменниця Марія Конопницька; польська письменниця Габріеля Запольська; відомий композитор Станіслав Людкевич; один з найбільших істориків України і Львова Іван Крип’якевич; легенда української пісні Володимир Івасюк; композитор Ігор Білозір; славетний український журналіст Сашко Кривенко та багато інших.

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

 

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

Львів. Личаківський цвинтар

На території Личаківського некрополя виділяють також такі меморіальні поховання:

Український меморіальний комплекс на честь воїнів Української Галицької армії – захисників Львова. Цей меморіал зведено на полі № 76 у 1998 р. і покликаний вшанувати пам’ять загиблих у листопаді 1918 р. Українських Січових стрільців на чолі з Д. Вітовським, в майбутньому – Української Галицької Армії, за незалежність Західно – Української Народної Республіки (ЗУНР) проти окупаційних польських військ. На честь українських воїнів встановлений на високій колоні іх покровитель – Архістратиг Михаїл . Сюди, до каплиці у Стіні пам’яті в 2002 р. урочисто перенесено прах Президента ЗУНР Євгена Петрушевича, а також військового міністра – Дмитра Вітовського, коменданта Січових стрільців – Михайла Галущинського, основоположника української скаутської організації “Пласт” – Олександра Лісовського.

Львів. Личаківський цвинтар

“Меморіал орлят”, польські військові поховання учасників боїв проти українців (1918-1919 рр.) та більшовиків (1920 р.)
У 1922-1939 рр. на околиці Личаківського цвинтаря спорудили пантеон, куди помістили прах дорослих і підлітків, полеглих в боях за Львів і Галичину. В 1951 р. “Меморіал орлят” був зруйнований. У 1956 р. центральний надгробок “Могили невідомого солдата” було вивезено до Польщі, а в 1971 р. залишки знесені бульдозерами.

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

 

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

 

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

 

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

Меморіал “Пагорб Слави” – меморіал на честь воїнів, що загинули в роки Першої світової війни ( 1914-1915 рр.) та на честь радянських воїнів, що брали участь у боях за Львів у 1944 рр.

Львів. Личаківський цвинтар

Меморіал “Личаківський військове кладовище”, або “Марсове Поле”. Меморіал був побудований за проектом архітекторів А. Шуляра і В. Каменщика на честь полеглих у результаті придушення повстань, воєн і репресій тоталітарного режиму. Зокрема тут поховано 3491 радянських воїнів, близько 200 січових стрільців, розстріляні енкавеесники.

До масових можна віднести також поховання 66 сестер чернечого ордену “Серця Ісуса” – гробниця на полі № 2., а також усипальниці: Домініканці, Кармеліти, Бенедиктинки, Францисканки та братські могили в’язнів австрійського табору Талергоф у 1914 – 1918 рр.

Львів. Личаківський цвинтар Львів. Личаківський цвинтар

 


Переглянути Личаківський цвинтар на мапі більшого розміру
   
Львів, вул. Мечникова, Личаківський цвинтар, Меморіал орлят, Пагорб Слави, Личаківський військове кладовище | Мандрівка Україною Travelua