Самбір

Самбір – одне iз найстарiших мiст, розташоване на лiвому березi Днiстра за 73 км вiд обласного центру Львова, на перехрестi дорiг ЛьвовУжгород, Дрогобич – Перемишль.

Назву мiста пов’язують з рядом легенд. Однi дослiдники пiдтримують легенду, що назва мiста походить вiд словосполучення “самi бори” – лiси, якi росли в той час на приднiстровських околицях, iншi вважають правдивою легенду про назву мiста вiд назви червоної верби званої “самбiрка”, “самборина”, “самбiр”, ще iншi припускають походження назви вiд старослов’янського слова “собор”, “собори”. Є теж легенди про походження назви вiд кам’янистих пiщаних рiчкових осипищ – “шандра”, “рiнь”, вiд якогось племенi “собори” та вiд слiв “самоборотися”.

В XV-XVI столiттях мiсто розросталося та вдосконалювало свої обороннi споруди. Найбiльше причинився до укрiплення мiста староста Кшиштоф Одровонж-Шидловський. У 1530 роцi вiн укрiпив центр мiста мурами, валами i ровами. Обороннi мури було розiбрано у 1784 роцi. Важливим адмiнiстративним центром мiста був княжий замок на мiсцi де тепер Замкова площа. Замок був дерев’яний i згорiв пiд час нападу татар 1498 року i уже не вiдбудовувався. В серединi XVI ст. було споруджено новий мурований т.зв. королiвський замок на Блiху (тепер там мiська лiкарня). Вiд цього часу зберiгся т.зв. “мисливський будинок” в якому тепер обладнано лiкарняну церкву.

В цьому ж 1498 роцi згорiли теж дерев’яна ратуша та всi будинки, що були довкола ратушi. На початку XVI ст. було збудовано нову одноповерхову ратушу з невисокою вежею i годинником. Ця ратуша теж згорiла, а на її мiсцi у другiй половинi XVII ст. зведено муровану ратушу з 40 метровою восьмигранною вежею i лiхтарем. Реконструкцiю ратушi завершено у 1844 роцi. У 1760 роцi в нiшi ратушi було встановлено iкону Божої Матерi яку подарував мiсту монах месiонер ще 1660 р. Цей образ був мальований на полотнi i його було замiнено у 1877 роцi на iкону мальовану на блясi. За радянських часiв образи було знищено i лише у 1995 роцi (голова М.Кiт) в нiшi було встановлено фiгуру Божої Матерi з бiлого каменю, а нижче в прийомi – нацiональний герб тризуб.

У 1885 роцi на вежi ратушi було змонтовано годинник, куплений у Празi, з боєм i циферблатами на 4 сторони. У 1980 роцi годинник було вiдремонтовано, але циферблат на пiвнiчнiй сторонi не задiяно. Над порталом при входi в ратушу встановлено герб мiста, який перезатвердив для Самбора австрiйський цiсар Йосиф II привiлеєм з 26.VI.1788 року. Це голубий щит на якому зображено оленя, що бiжить справа на лiво. Шия оленя прошита стрiлою. В горi щит було прикрашено золотою короною.

У 1553 роцi, тодiшня власниця самбiрських земель, королева Бона дозволила українцям будувати церкву у серединi мiста, але ще довго поляки чинили рiзнi перешкоди, бо не хотiли бачити тут українську церкву. Через деякий час було зведено дерев’яну церкву Рiздва Пресвятої Богородицi, яка служила українцям аж до 1738 року, коли власники села Радлович Iлля i Олена Комарницькi дали кошти на будову нової мурованої церкви.

У церквi була чудодiйна iкона Божої Матерi, яку передала до старої церкви у 1727 роцi самбiрянка Олена Добрянська пiсля того, як побачила що в iкони появляються сльози. Чудотворну iкону було урочисто короновано 28 серпня 1928 року. Пiд час Другої свiтової вiйни (20.07.1944 р.) iкона була вивезена на Захiд i мiсце її знаходження не вiдоме. За iншими вiдомостями iкона була захована в церквi i її у 1995 роцi вiдреставрував реставратор львiвського музею iсторiї i релiгiї Василь Боянiвський, 23 лютого 1997 року iкона встановлена в церквi.

Релiквiєю в церквi є мощi Св. Валентина, про їх автентичнiсть стверджує документ Папи з 1759 року. В рiзнi часи в церквi було вмуровано 4 пам’ятнi таблицi. Так, у 1898 роцi – таблицю з бiлого мармуру в пам’ять благодiйницi Петронелi Ревакович (1823-1893), яка дала кошти на зовнiшнiй ремонт церкви. У 1908 роцi було встановлено пам’ятну дошку з чорного мармуру пароху о. Антоновi Щавiнському (1843-1907). Подiбну таблицю з чорного мармуру було встановлено довголiтньому пароху о. Францу Рабiю (1860-1933). Цi двi таблицi було знищено за безбожної радянської влади. У 1939 роцi в головнiй навi справа змурована чорна мармурна таблиця з основними вiхами в iсторiї церкви. На таблицi висiчено 8 дат iсторiї церкви.

костел Івана Хрестителя (1530—1568 рр.)
костел Бернардинів XVII ст.
монастир Бригідок XVII ст.

 


Переглянути Самбір на карті більшого розміру
   
Самбір, Самбірський р-н, Львівcька обл., Самбірська ратуша, церква Різдва Пресвятої Богородиці, мисливський будинок, мощi Св.Валентина, костел Івана Хрестителя, костел Бернардинів, монастир Бригідок | Мандрівка Україною Travelua