Городок, Коптева гора

Городок, Коптева гора, Микільська гірка

Маючи хороші природні оборонні якості та зручний вихід до води, путивльські пагорби стали осередками первісного заселення цих територій. Із середини І тис. н. е. тут жили сіверяни. Археологічними розкопками 1979-1983 рр. відкрито кілька поселень Роменської культури (8-9 ст.).

Городище Коптева гора розташоване на вершині пагорба за східною околицею Путивля на правому березі Сейму. Зберігся вал висотою до 1 м. Аналогічне поселення відоме в урочищі Микільська гірка.

Урочище Городок слугувало для цих поселень укріпленим осередком і водночас святилищем, а у княжу добу стало дитинцем Путивля. Тогочасні укріплення Городка становили собою дерев’яний частокіл , поставлений у два ряди. Розкопані археологами стародавні житла були прямокутними в плані, зрубної або каркасної конструкції з глиняною кубоподібною піччю в кутку.

Путивль Путивль

З 10 ст. Городок відіграв значну роль у системі оборони Київської Русі від кочівників. У той час мешканці поселень на Микільській гірці і Коптевій горі переселились під захист дитинця, а ці урочища били перетворені на могильники.

В 12 ст. у дитинці на Городку містилася соборна церква, княжий двір, житла дружинників та майстерні ремісників. Оборонних веж тоді ще не було. Укріплення складалися з дубових городень, які поступово вдосконалювались. На городнях влаштовували заборола. Саме на цих заборолах плакала княгиня Ярославна, чекаючи повернення князя Ігоря з половецького полону.

Путивль

У 1239 р. Путивль був знищений одним із монголо-татарських загонів Менгу-хана і єдиною пам’яткою про давньоруський град залишилось лише городище. Від сучасного міста Городок відділений яром і валом до 3 м. Перші дослідження городища відбулися на поч. 19 ст. У 1959-1960-х рр. археолог В. Богусевич випадково натрапив тут на рештки мурованого собору.

Відомо, що в 1237 р. на Городку було зведено мурований однобаневий триконховий храм. Посвячення його достовірно не відоме, але за характером архітектури будівля була схожа до тогочасних храмів Новгорода-Сіверського та Чернігова.

В 1979-1981 рр. дослідженнями О.Сухобокова було відкрито братську могилу оборонців Путивля 1239 р., в якій виявлено 23 людських кістяки. У червні 2001 р. над могилою було встановлено пам’ятний знак.

Путивль Путивль

Сучасна топографія також розгледіла вал і рів північного фронту укріплень та місця, де колись містилися передні і задні проїзні ворота. На місці воєводського двору (“Приказна ізба і двір, де живуть дяки”) в 1982 р. з нагоди 800-річчя “Слова о полку Ігоревім” було встановлено бронзову скульптуру княгині Єфросинії Ярославни (ск. В.Клоков, арх. С.Миргородський)

Місцеві жителі вірять, що якщо чоловік погладить коліно княгині, то не матиме проблем з чоловічою силою, а якщо жінка торкнеться стопи княгині, то гарантовано матиме вірного чоловіка.

З 1680-х рр. у зв’язку з переміщенням торгових шляхів і державних кордонів Путивль втратив своє стратегічне значення і укріплення на Городку без належного догляду вже в 30-х рр. 18 ст. почали швидко руйнуватися і протягом другої половини 19 ст. всі його залишки зникли.
На Микільській гірці, на місці зруйнованої в радянські часи церкви Миколи Можайського у 1971 р. було встановлено пам’ятник партизанському генералу Сидору Ковпаку.

Путивль Путивль Путивль

Поряд з городищем знаходиться водонапірна башта 19 ст.

Путивль

Джерело:
За матеріалами Монастирі та храми Путивльщини/В.В.Вечерський.- К.:Техніка, 2007.- с.10-45

 


Переглянути Путивль на карті більшого розміру
   
Путивль, Путивльський р-н, Сумська обл., Городок, Коптева гора, Микільська гірка | Мандрівка Україною Travelua