Почаїв

Почаїв — місто в Кременецькому районі Тернопільської області. Відоме через Почаївську Лавру.

Почаївська Лавра знаходиться на заході України за 70 км. від міста Тернополя і за 24 км. від міста Кременец. Розташована Лавра на високій кам’янистій горі, яка підноситься над всією округою більш ніж на 75 метрів.

Найдавнішу згадку про поселення під назвою Почаїв містить привілей великого князя литовського Казимира Ягайловича, датований 14 січня 1442 р. Цим актом воно було надане кременецькому війтові. 15 січня 1451 р. маєток отримав слуга Васько Стрілець. Пізніше Почаїв потрапив до рук панів Бережецьких, але на початку XVI ст. вони відступили його заможному шляхтичу Василеві Богдановичу Гостському, що походив із містечка Гоща.

1675 р. Почаївський монастир витримав облогу турецько-татарського війська. Ця подія лягла в основу відомого переказу про порятунок обителі Божою Матір’ю, що з’явилася над нею з небесним воїнством і завернула стріли нападників на них самих.
1712 р. всупереч волі засновниці монастир визнав унію з Римом і ввійшов у чин св. Василія Великого. Уніатський період історії обителі позначений інтенсивним будівництвом, у результаті якого на місці старих храмів з’явився новий, велетенський за розмірами монастирський комплекс. Василіани активно займалися також видавничою діяльністю та освітою. Коли 1795 р. в результаті останнього поділу Речі Посполитої Почаїв потрапив до Російської імперії, деякий час монастир залишався за василіанами, і тільки 1831 р. царський уряд відібрав у них цю обитель і повернув православній церкві, а через два роки надав їй статус лаври.

Найбільші випробування випали на долю монастиря в другій половині ХХ ст. На початку 1960-х рр., після відвідин М. Хрущова, лавра опинилася перед загрозою закриття. Власті відібрали поля, пасіку, сад і значну частину споруд (у тому числі навіть у межах лаврських мурів), розігнали майже всіх монахів. Після розпаду СРСР ченцям повернули переважну більшість відібраних у них споруд і частину землі, світська влада перестала, нарешті, втручатися у внутрішнє життя обителі.

Споруди монастиря:
– Свято-Успенський собор (1771—82 pp., арх. Г. Гофман)
– Троїцький собор (1906—12 pp., арх. А. Щусєв)
– келії (1771—80 pp.)
– Архієрейський дім (1825 p.)
– дзвіниця (1861—69 pp.) висотою 65 м
– надбрамний корпус (1835 p.)





 


Переглянути Почаїв на карті більшого розміру



   
Почаїв, Почаївська Лавра, Кременецький р-н, Тернопільський обл., Почаев, Почаевская лавра | Мандрівка Україною Travelua