Вишнівець

Містечко Вишнівець розташоване в Збаразькому районі Тернопільської області.
Вишнівець
Вже у кам’яному віці на території сучасного Вишнівця знаходилися стоянки давньої людини, про що свідчать знахідки вчених. У 1968 р. біля в’їзду до містечка зі сторони Збаража було відкрито палеолітичну стоянку Старий Вишнівець І, де встановлено пам’ятну таблицю та камінь з зображенням контурів мамонта. Саме тут, в глибокому яру, на правому березі Горині, вчені знайшли кістки цієї тварини. Крім того тут було знайдено кістки носорога, північного оленя, а також декілька крем’яних виробів. Ці знахідки відносяться до середнього палеолітичного віку – від 38 до 100 тис. р.

Вишнівець Вишнівець

Перша писемна згадка про Вишнівець зустрічається в історичних джерелах з 1395 р. Великий князь Литовський Вітовт (близько 1350 — 1430), позбавивши Дмитрія (Ольгердовича) Корибута (близько 1358/1359 — 1404) Сіверського князівства, дав йому взамін кілька поселень на Волині, в тому числі і Вишнівець. Тоді на правому березі р. Горинь там, де нині розташоване село Старий Вишнівець, Дмитрій Корибут збудував перший укріпний замок для захисту від татаро-турецьких набігів.

Вишнівець Вишнівець

У привілеях польського короля Владислава Варнєньчика (1424—1444) від 9 липня 1443 р. знаходимо запис, що після смерті власника Вишнівця, Василя Несвіцького(?- 1443) на підставі акту поділу маєтків Вишнівець дістається його синові Солтанові Несвіцькому(Збаразькому)(?-1472), який уперше почав іменуватися князем Вишневецьким.
В 1494 р. татари вщент зруйнували місто і замок, а населення перетворили на ясир.

Вишнівець Вишнівець

Наприкінці 15 ст. Михайло Васильович Вишневецький(Збаразький) (1475 – 1512/17)побудував на лівому березі Горині новий замок, який був головною родовою резиденцією протягом багатьох століть.

Вишнівець Вишнівець

Весною 1542 р. 25-тисячна татарська орда на чолі iз ханом Меглі-Гіреєм потерпіла поразку у бою біля села Лопушно неподалік Вишнівця. Відомо, що у цій битві брав участь і князь Дмитро Вишневецький (1516 /17— 1563) – представник роду князів Вишневецьких, відомий в народі як Байда. Саме цей нащадок волинських князів Гедиміновичів у 1550 р. за крутими Дніпровськими порогами, на острові Мала Хортиця влаштував першу козацьку залогу, з часом названу Запорізькою Січчю.

Вишнівець. Дмитро Вишневецький - Байда Вишнівець

В 1603 р. у Вишнівці з’явився втікач-авантюрист Григорій Отреп’єв (? – 1606), відомий як Лжедмитрій I. Він отримав підтримку від князя Адама Вишневецького (близько 1566—1622). Адам Вишневецький познайомив Лжедмитрія з Мариною Мнішек (близько 1588 —близько 1614), донькою польського воєводи Юрія (Єжи) Мнішека (1548 – 1613). В 1605 р. Лжедмитрій І, заручившись з Мариною Мнішек, вирушив здобувати Московский престол. Князі Вишневецькі і Мнішеки виступили головними організаторами походу самозванця на Москву.
Прекрасні полотна, що колись на стінах Вишнівецького палацу зображували ці події, сьогодні є окрасою Московського історичного музею.

Вишнівець. Лжедмитрій І Вишнівець. Марина Мнішек

Ще однією неоднозначною постаттю в історії України з роду князів Вишневецьких є Ярема (Ієремія) Вишневецький (1612—1651), який володів величезними територіями по обидва береги Дніпра .

Вишнівець. Ярема (Ієремія) Вишневецький

У 1640 р. Ярема Вишневецький розпочав будівництво великого замку, модернізував замкові укріплення і збудував оборонний монастир Кармелітів, який входив в єдину оборонну систему замку.

Вишнівець Вишнівець
Вишнівець Вишнівець

У Вишнівецькому замку до кінця липня 1651р. татари утримували у полоні Богдана Хмельницького (1596 — 1657), зрадженого кримським ханом.
Найстрашнішим для Вишнівця був напад турецько-татарської армії у 1672 р., коли майже все населення було вирізане, а сама фортеця знищена. З того часу Вишнівець назавжди втратив оборонне значення.

Вишнівець Вишнівець

Сьогодні у містечку на козацькому цвинтарі залишилося декілька кам’яних хрестів, імовірно у згаданий період саме тут були поховані полеглі воїни. У 2009 р. в пам’ять про загиблих козаків тут було встановлено та освячено новий дерев’яний хрест.

Вишнівець. Козацький цвинтар

Для впорядкування вцілілих козацьких поховань заповідник «Замки Тернопілля» залучає студентів – майбутніх істориків, краєзнавців, археологів.

Вишнівець. Козацький цвінтар Вишнівець. Козацький цвінтар
Вишнівець. Козацький цвінтар Вишнівець. Козацький цвінтар

Головною принадою для туристів звичайно є розкішний палац – Волинський або Польський Версаль, побудований останнім представником цього роду – Михайлом Сервацієм Вишневецьким (1680 — 1744).

Вишнівець

Князь зібрав величезні статки, досяг неабияких висот у Речі Посполитій, проте так і не зміг залишити спадкоємця по чоловічій лінії. Коли Михайло Сервацій зрозумів, що саме він стане останнім нащадком роду,то вирішив побудувати розкішний палац: «Хоч я не можу залишити сина та залишу дещо більше – палац, що здивує наступні покоління». Ці слова виявилися пророчими.

Вишнівець Вишнівець

Палац розташували на місці оборонного замку. У 1705 р. було навіть відновлено старі напівзруйновані фортифікаційні елементи. У 1730-х рр. за проектом архітектора Ж.Д. Бланже було побудовано палац, реконструйований наприкінці століття. В архітектурі Вишнівецького палацу поєднані риси пізнього бароко й класицизму.

Вишнівець Вишнівець

Наприкінці 18 – на поч. 19 ст.ст., завдяки зусиллям Мнішеків, які отримали Вишнівець у спадок по жіночій лінії, місто стало культурним осередком Волині, а в стінах палацу було зібрано величезні колекції світового мистецтва.

Вишнівець Вишнівець

Всередині палац вражав пишністю, всюди оксамит і атлас, позолота і бронза, картини і коштовні годинники, китайська і турецька зброя, срібний та порцеляновий посуд, багаті меблі з гербами. Найбільшою гордістю власників палацу була величезна бібліотека, що нараховувала тисячі томів, зібраних з усього світу. Привертала увагу відвідувачів і театральна зала, де ставилися різноманітні вистави, в тому числі і з запрошеними іноземними акторами.

Вишнівець Вишнівець
Вишнівець Вишнівець

Наступник роду Анжей Єжем Мнішек (1823-1906), який з дитинства виховувався у Франції та вже не відчував зв’язку з родинним маєтком, у 1852 р. приймає рішення про продаж Вишнівця.

Вишнівець

З 1852 р. до 1913 р. Вишнівець змінив дев’ять власників: княгиня Анна Абамелек(1814— 1889), граф Володимир де Броель Плятер (1831/1836-1906), князь Горчаков, княгиня Гогенлоє, київський міський голова Іван Андрійович Толлі (1819-1887), князь М.М.Кочубей, князь Імеретинський, Павло Олександрович Демидов, Зигмунт Грохольський.
В цей період починається занепад Вишнівецького палацу – картини, частина славетної бібліотеки та інші цінні речі були в основному вивезені до Росії.

Вишнівець Вишнівець
Вишнівець Вишнівець

У 1915 р. у палаці розмістився штаб 25 корпусу 11 російської армії. У квітні 1917 р. сюди прибули міністри Тимчасового уряду. У травні 1920 р. у Вишневецькому палаці розташовувався штаб Головного Отамана Симона Петлюри.

Вишнівець Вишнівець
Вишнівець Вишнівець

Під час Першої світової війни палац було пошкоджено, проте 1920-х рр. відновлення будівлі доручили архітектору Владиславу Городецькому

Вишнівець

У 1940 р. всі історичні цінності та твори мистецтва, коштовності вивезені з палацу до Москви. У березні 1941 р. до Москви також було відправлено картини, скульптури, меблі, золоті та срібні речі, стародруки та цінну бібліотеку. Влітку 1941 р. гітлерівські війська увійшли до Вишнівця. В приміщеннях палацу розташувалося німецьке гестапо та жандармерія.
Навесні 1944 р. під час бойових дій палац також зазнав значних руйнувань, був відремонтований 1950-70-х рр., проте не було відновлене його внутрішнє убранство.

В різні часи в цьому величному будинку побували такі відомі особистості як останній король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський, наступник московського престолу – царевич Павло І, письменники Тарас Шевченко та Оноре де Бальзак, історик Микола Костомаров та ін.
Будівля палацу зовні збереглася до наших днів майже в незмінному вигляді, проте планування внутрішньої частини дуже змінено.
Тривалий час палацові приміщення використовувались під будинок культури, ПТУ та бібліотеку. Лише в 2000-х роках комплекс перетворено на музей та є філіалом заповідника “Замки Тернопілля”. В планах створення музею і готельно-розважального комплексу.
В 1995 р. перед палацом установлено памятник на честь Дмитра Байди Вишневецького.

Вишнівець

Поряд з палацом був розташований бароковий сад, який згодом став величезним ландшафтним парком. Сад був повністю закритим. Вхід знаходився лише з південної сторони, через ворота та з подвір’я, через праве крило палацу. Розташування було на двох рівнях, що поєднувалися напіввігнутими бароковими сходами, прикрашеними декоративними кам’яними вазами. На нижньому рівні знаходилося шість партерів, обсаджених по колу самшитом. В центрі двох з них за допомогою рослин було сформовано герби князівської пари Вишневецьких та Радзивілів. На верхньому рівні, який по формі наближався до квадрата, було розбито чотири так званих «кабінети» та побудовано три альтанки.

Вишнівець Вишнівець

Наприкінці 18 ст. за межами оборонних мурів був закладений ландшафтний парк. Спланував його відомий парковий архітектор Жан Якоб Бургіньйон у 1789 р., а довершив Діонісій Маклер.

Вишнівець Вишнівець

Повсюди чулося дзюрчання струмочків, спів птахів. Була тут також велика оранжерея, підвісні місточки,альтанки, клумби, водоспади, античні скульптури, кам’яні напівкруглі лавки.
До сьогодні збереглися лише кілька старих каштанів, висаджених косими рядами, біля сотні вікових лип, кам’яна лавочка, що стоїть на місці одного з оборонних бастіонів та напівзруйнована брама.

Вишнівець

Біля підніжжя гори, на якій було зведено палац, знаходиться призамкова церква Вознесіння Господнього (реконструкція 1872-1873 pp., 1989 p.).

Вишнівець. Церква Вознесіння Господнього

Перша писемна згадка про цей храм датується 1530 р. Очевидно, на початку свого існування церква виконувала оборонну роль, про що свідчать товсті стіни та маленькі віконця-бійниці.

Вишнівець. Церква Вознесіння Господнього Вишнівець. Церква Вознесіння Господнього

Церква стала усипальницею для багатьох князів Вишневецьких. В її підземеллях поховані одні з найбільших покровителів православ’я – княгиня Раїна Могилянка разом зі своїм чоловіком Михайлом Михайловичем Вишневецьким.
Навіть грізний Ярема Вишневецький,що став католиком , не посмів зруйнувати храм, де були поховані його батьки.

Вишнівець. Церква Вознесіння Господнього

Майже півтора століття церква залишалася православною та була під опікою князів Вишневецьких, які сповідували уже католицизм.
Наприкінці 19 ст. тодішній власник маєтку граф Володимир де Броель-Платер, який дуже цікавився старовиною, відкрив гробниці Вишневецьких і побачив там багаті поховальні шати та останки збережені завдяки вдалому бальзамуванню. Легенда розповідає, що в підземній крипті були безцінні скарби. Ці перекази стали стимулом для вандалів, які розкопували та плюндрували поховання у 20 ст., коли храм став недіючим.

Вишнівець. Церква Вознесіння Господнього Вишнівець. Церква Вознесіння Господнього

Саме в цій церкві відбулися заручини Лжедмитрія І та Марини Мнішек. Тут знаходилися дорогоцінні ікони, подаровані князям Вишневецьким чи привезені ними з багатьох військовиї походів. Одна з них була привезена князем Костянтином Вишневецьким в 1608 р. з Костроми до католицького костелу, а після пожежі була перенесена до православної церкви, а іншу в 1704 р. Михайло Сервацій Вишневецький забрав у шведів та передав до призамкової церкви.

Вишнівець

За часів радянської влади церкву закрили, а на початку 90-х рр. 20 ст. зусиллями місцевої громади храм було відновлено.
В околицях Вишнівця розташовано ще дві дерев’яні православні церкви.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці на території сучасного Старого Вишнівця було побудовано на кошти Яна Кароля Мнішека в 1845 р.

Вишнівець. Храм Різдва Пресвятої Богородиці Вишнівець. Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Неподалік знаходиться невеличка капличка св. Юрія

Вишнівець. Капличка св. Юрія

Свято-Троїцька церква була зведена у 1892 р. майстром Омеляновським. В радянський час храм був єдиним діючим в цих околицях.

Вишнівець. Свято-Троїцька церква Вишнівець. Свято-Троїцька церква Вишнівець. Свято-Троїцька церква

Ще на початку 20 ст. у Вишнівці діяло два католицькі костели. Один з них – костел св. Міхала – був розташований біля самого палацу на території монастиря босих кармелітів.

Вишнівець Вишнівець

Костел у 1645 р. почав будувати Ярема Вишневецький, його справу продовжив син Міхал Томаш, а закінчив уже Михайло Сервацій. В підземеллях цієї споруди знайшли свій останній спочинок князі Вишневецькі, які сповідували католицизм та деякі представники Мнішеків.

Вишнівець Вишнівець

У 1832 р. костел віддали православній громаді. У 1836 р. тут спалахнула велика пожежа. На початку 20 ст., коли власником Вишнівця став генерал Павло Демидов, будівлю почали відновлювати як православну церкву.

Вишнівець Вишнівець

У 1910 р. було організовано перепоховання тіл на католицький цвинтар, де згодом було споруджено надгробну арку та встановлено гранітний обеліск.

Вишнівець Вишнівець Вишнівець

Після відступу радянських військ в роки Другої світової війни в підземеллях костелу було знайдено десятки тіл юнаків та дівчат, що стали жертвами комуністичного режиму.

Вишнівець Вишнівець

В середині 20 ст. радянська влада підірвала храм.
Інший костел – св. Станіслава – розташований на території Старого Вишнівця зберігся у вигляді мальовничих руїн.

Вишнівець. Костел св. Станіслава Вишнівець. Костел св. Станіслава
Вишнівець. Костел св. Станіслава Вишнівець. Костел св. Станіслава

Цей костел було побудовано Яном Каролем Мнішеком у 1757 р. Під час Другої світової війни будівлю знищила пожежа.

Вишнівець. Костел св. Станіслава Вишнівець. Костел св. Станіслава
Вишнівець. Костел св. Станіслава Вишнівець. Костел св. Станіслава

Однією з найбільших національних меншин на території Вишнівеччини були євреї, які були найзаможнішою частиною населення. В роки Другої світової війни в центрі містечка було влаштоване єврейське гетто, а в яру на території старого Вишнівця проводилися розстріли нівчому невинних людей. За радянської доби на цьому місці було зведено меморіал.

Вишнівець. Старий єврейський цвинтар Вишнівець. Старий єврейський цвинтар

До сьогодні збереглася будівля синагоги, де нині знаходиться адміністрація селища.

Вишнівець. Синагога Вишнівець. Синагога

В межах містечка зосереджено ряд пам’яток промислового виробництва – цегельний завод, залишки вапельні.
На початку 20 ст. тут діяло два великих млини братів Грязунових. Один з них був водяним та знаходився на греблі, інший – в самому містечку. На початку 21 ст. водяний млин було перебудовано для використання електричної енергії, а будівля парового млина в самому центрі Вишнівця стоїть пусткою.

Вишнівець Вишнівець. Млини братів  Грязунових

У Вишнівці також можна зустріти цікаві зразки старої міської забудови.

Вишнівець

В 1990 р. в центрі містечка, на високому постаменті було встановлено пам’ятник Т. Шевченку (ск. В.Одреховський).

Вишнівець. Пам’ятник Т. Шевченку

У 1992 р. на католицькому цвинтарі було насипано курган та встановлено високий дерев’яний хрест, щоб вшанувати пам’ять полеглих від рук НКВС.

Вишнівець

На військовому цвинтарі знайшли свій останній спочинок близько 500 захисників Вишнівця і прилеглих сіл в березні 1944 р.

 


Переглянути Вишнівець на карті більшого розміру