Театральний майдан та проспект Волі

Театральний майдан — центральна площа Луцька, розташована на перетині семи вулиць: Винниченка, Лесі Українки, Градного узвозу, проспекту Волі, Словацького, Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького. Саме тут відбуваються головні громадські, розважальні та культурні заходи.
Пагорб, на якому нині розташований Театральний майдан свого часу носив назву Градна гора і був заселений здавна, проте не входив до складу міста, а був його північною околицею.
В 15-16 ст. на Градній горі був побудований перший католицький храм в цій місцевості – костел Святого Хреста, розташували який на колишніх землях православного монастиря Святого Василя, а з 1643 р. подарований Агнешкою (Пашинською) Станішевською ордену бернардинів разом з шпиталем для вбогих та кам’яницею. На цих землях вони заснували монастир. Навколо комплексу були збудовані господарські приміщення, сад.
На цвинтарі, що був основним місцем поховання луцьких католиків, наприкінці 1640-х рр. була збудована каплиця Скорботного Христа. У 1803 р. у зв’язку з розширенням міста цвинтар перенесли в інше місце.

Луцьк. Каплиця Скорбного Хреста. Автор Авґуст Алес Луцьк. Каплиця Скорбного Хреста. Автор Вагнер,1879 р.

Каплицю побудував священик костелу св. Якуба Мацей Поплавський, який виконав вирок гродненського суду за організацію нападу на бернардинців та вбивство одного із ченців. Причиною нападу стала спірна ділянка землі, яка зрештою залишилася за бернардинами.
Каплицю з цвинтарем на своїх роботах зображали Ганна Потоцька, І. Вагнер, Казимир Войняковський та ін .

Луцьк. Каплиця Скорбного Хреста. Автор Казимир Войняковський Луцьк. Каплиця Скорбного Хреста. Ганна Потоцька(або Н.Орда),1820 р.

В 1648 р. костел і монастир були зруйновані та пограбовані козаками. Бернардини повернулись до міста, проте в 1696 р. знову зазнали пожежі,яку вчинив органіст, щоб приховати крадіжку.
Бернардини знову починають відновлювати обитель за рахунок пожертв меценатів та виділених сеймиком коштів у 1711 р. На місці зруйнованого храму був збудований новий дерев’яний костел на мурованій основі.
У 1720-х р. був збудований новий мурований монастир з системою підземних ходів. Креслення майбутньої споруди було виконане у формі підкови з двома вежами. В 1737 р. заклали новий костел, який у плані мав форму троянди, однак цей проект не сподобався капітулі, тому було наказано розібрати його фундаменти.

Луцьк. Костел бернардинів.

Затверджено було новий проект архітектора Павла Гіжицького, члена ордену єзуїтів. Будівництво храму тривало в 1754 – 1789 рр. Освячення нового костелу відбулося у 1792 р. Мурований костел у стилі пізнього бароко мав 9 мурованих вівтарів.





Луцьк. Костел бернардинів. Луцьк. Костел бернардинів.

У 1793 р. російські війська захопили комплекс і використовували його як військовий склад до 1800 р. Згодом єпископ Каспер Цецишевський домігся виводу військ із території монастиря.

В 1830-х рр. уряд Російської імперії почав активний наступ на католицизм. У 1853 р. був підданий касації луцький бернардинський монастир. Монахи ордену залишили місто. Костел діяв до липня 1864 р., після чого був переданий православній громаді Луцька. У 1870-х рр. храм перебудували, додавши йому одноярусну дзвіницю та центральний купол (проект В. Шаламова). Коштів на завершення робіт не вистачало, оскільки православне населення в місті складало трохи більше 5%. Було прийнято рішення розібрати двоповерхові галереї, які сполучали колишній костел із монастирським приміщеннями, а матеріал продати. Закінчення робіт відбулося у 1879 р. Загалом на перебудову були задіяні 13 різних архітекторів та проектантів. Функції православного собору храм почав виконувати з 1880 р.

Луцьк. Бернардинський монастир, 1870 р.

Приміщення монастиря протягом століття перебували в занедбаному стані. Тут знаходилася міська управа, тюрма, конюшні, резиденція єпископа, арсенал. З часом були навіть пропозиції розібрати аварійну споруду і продати на матеріал.
У 1887 р. західне крило було передане місту для відкриття навчального закладу. У 1892 р. монастирські споруди було відремонтовано, а 30 вересня 1895 р. тут була відкрита чотирикласна чоловіча гімназія. Згодом відбувся ще ряд перебудов.

Луцьк. Чотирикласна чоловіча гімназія, 1917 р.

У 1904 р. навколо собору і частини монастиря спорудили браму з двома бічним хвіртками та центральною кованою брамою з хрестом. В 1905 р. для розпису стіни в соборі запросили чеського майстра Ф.Параляка.

Луцьк. Брама Свято-Троїцького собору. Луцьк. Брама Свято-Троїцького собору.




У 1920-х рр., коли Волинь опинилася у складі ІІ Речі Посполитої, було підняте питання про повернення бернардинського комплексу католикам, проте справа не була доведена до кінця і монастирські споруди з храмом залишилися православним.
В 1922 р. частину монастиря зайняла бібліотека , а іншу частину приміщення було надано адміністрації Волинського воєводства.

Луцьк. Воєводська адміністрація, 1930-ті рр. Луцьк. Архітектурний комплекс бернардинів, 1926-30 рр.

Після Другої світової війни у монастирських приміщеннях розміщувалися управління міліції, слідчий відділ НКВС, історичний факультет педінституту, до 1964 р. Волинська духовна семінарія.
У 1960-х рр. собор розписувала острозька художниця Л. Спаська. У 1985 р. бернардинський комплекс було внесено до переліку пам’яток архітектури національного значення.

Луцьк. Інтер'єр Свято-Троїцького собору. 1920 р. Луцьк. Інтер'єр Свято-Троїцького собору. 1920 р.

З 12 серпня 1992 р. Свято-Троїцький собор є кафедральним храмом Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату ( Градний узвіз, №1).
У соборі встановлено двоярусний дубовий позолочений іконостас псевдоросійського стилю 19 ст.
Собор має так званий нижній храм, який розташований у крипті, який іноді використовується для богослужіння.
У Свято-Троїцькому соборі використовується 9 дзвонів. Найважчий дзвін вагою понад 2,5 т було вилито у 1890 р. на Фінляндському заводі у Москві,про що свідчить напис: «Божією помощію, Царскою милостію і стараниями Луцкого православного Крестовоздвиженского Братства сооружен сей колокол 1890 года».

Луцьк. Свято-Троїцький собор

Монастирські приміщення використовуються нині різними комерційними закладами та державними організаціями, серед яких Обласна бібліотека для юнацтва, фотостудія, церковна крамничка та ін. (проспект Волі, №2)

У 2008 р., під час будівництва нової семінарії, відбувся скандал пов’язаний з порушенням закону України «Про охорону культурної спадщини» та «Про поховання та похоронну справу». Будівництво велося на давньому кургані Романсівка, який був взятий під охорону як пам’ятка історії ще в 1940 р. та частково на старому католицькому цвинтарі. Під час проведення робіт не було проведено дослідження та перепоховання. Разом із землею на будівництво іншого об’єкту в місті, а також у міський центральний парк, де будувалися нові дитячі атракціони було вивезено рештки поселення 12 ст. та людські кістки, які належали, найімовірніше, бернардинцям, або іншим католикам Луцька. Представники Комітету захисту національної спадщини Луцька робили подання про відкриття кримінальних справ, проте їм було відмовлено.

Луцьк. Свято-Троїцький собор

Але повернемося знову до історії Театральної площі…
На перетині чотирьох важливих поштових шляхів, які вели до міста було утворене Марсове поле, де наприкінці 18 ст., після третього поділу Речі Посполитої, розташовувалися казарми кінного полку Литовського корпусу Луцького гарнізону, стайні, офіцерські садиби. У той час на Марсовому полі почали відбуватися звітні концерти зведених полкових оркестрів, збудовані трибуни для глядачів, відбувалися показні військові паради.
У 1816 р. у північній частині майдану (на місці сучасного ЦУМу) був збудований іподром.

Луцьк. Казарми

Марсове поле починають називати Парадним майданом, а після 1830 р. включають до складу міста. Через це почалися скарги і судові позови, оскільки багаті землевласники втратили значну частину своїх наділів. Лише в 1886 р. Київська судова палата остаточно визнала землі колишніх власників як міські.
З 19 ст. на майдан були перенесені ярмарки із П’ятницької гірки, встановлено стаціонарну мірницю із вагами, торгові прилавки, загони для худоби. У південно-східній частині Парадного майдану знаходився критий цирк, атракціони. У святкові дні тут відбувалися народні гуляння.
Проте численні скарги мешканців та лікаря про антисанітарний стан на майдані та скарга від директора гімназії про несумісність існування навчального закладу і ярмарків поруч змусили міську адміністрацію перенести ярмарки в інше місце.
На звільненій території у 1908- 1913 рр. було створено другий публічний сад. Згодом змонтували сцену для виступу оркестрів, поставили різні кіоски. Як і раніше на майдані відбувалися народні гуляння, проводилися культурні заходи. Вхід до саду був платний.

Луцьк. Публічний сад Луцьк. Публічний сад. поч. 20 ст.

У 20-х рр. публічний сад оновили: зробили невеликий майдан Габріеля Нарутовича, були розбиті нові клумби, висипані доріжки. Сад набув статусу міського парку. Під час Другої світової війни в парку ховали загиблих,проте в післявоєнний період їхні рештки було перепоховано.

Луцьк. Майдан Габріеля Нарутовича /Plac Gabriela Narutowicza Луцьк. Парк. 1955 р.

У 1970-х рр. був запроектований новий міський майдан з театром та фонтаном. Для розчистки території під будівництво театру були вирубані рідкісні породи дерев. Кладовище Свято-Троїцького собору було зменшене, а огорожу перенесено ближче до споруди. Недобудований в довоєнний період кінотеатр облаштували як будинок культури. Рух транспорту винесли за межі майдану на його північну сторону.

Одночасно з цим, на заплаві річки Стир почали закладати новий великий міський парк.

Луцьк. Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки.

У 1975 р. збудували музично-драматичний театр на 800 місць та фонтан зі світло-музикою.
За театром праворуч у 1978 р. збудували найвищий на той час у місті п’ятнадцятиповерховий будинок.
19 серпня 1977 р. у центрі майдану відкрили пам’ятник поетесі Лесі Українці.
В 2011 р. на Театральному майдані була проведена реконструкція: оновлено фасад театру, замінено покриття.
Від Театрального майдану до Київського майдану тягнеться центральний проспект Луцька – проспект Волі, який сягає понад 2 км.
У 18 ст. це була Рівненсько-Дубнівська дорога, у 19 ст. вулиця Рівненська, у 1915-1916 рр. вулиця Київська, у міжвоєнний період – алея Болеслава Хороброго, після Другої світової вулиця 17 вересня, у середині 20 ст.- вулиця Леніна, а в 1991 р. вулицю перейменували на проспект Волі.

Луцьк. Проспект Волі, 1960-і рр.

Крокуючи проспектом можна побачити своєрідний архітектурний комплекс споруд університету та будинків-близнюків. Проект виконаний у 1950-х рр. архітекторами Ю. Бородіним, В. Бабій, К. Юровською та І. Рейтер. Будівлі зведені у стилі сталінського ампіру. Проект оформлення майдану виконав у 1956—1957 рр. архітектор Р. Метельницький.

Луцьк. Проспект Волі, 1960-70-і рр.

Волинський Національний університет імені Лесі Українки (проспект Волі, №13).

Луцьк. Волинський Національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. Волинський Національний університет імені Лесі Українки.

Луцьк. Волинський Національний університет імені Лесі Українки.

Свою історію навчальний заклад почав в 1940 р., коли було утворено Луцький державний учительський інститут. На перший курс було зараховано 135 студентів,а навчальний процес вели 50 викладачів. У вересні 1951 р. на базі існуючого вищого навчального закладу було створено педагогічний інститут, якому в 1952 р. присвоїли ім`я Лесі Українки. Інститут мав два факультети: історико-філологічний та фізико-математичний. На початку 90-х рр. у вузі функціонувало 9 факультетів. 16 липня 1993 р. тодішній президент України Л.М.Кравчук підписав указ про створення Волинського державного університету. Нині у структурі університету функціонують 5 інститутів : інститут соціальних наук, інститут мистецтв, інститут фізичної культури та здоров`я, педагогічний інститут, інститут філології та журналістики; 13 факультетів; 76 кафедри; працює понад 700 викладачів.

Луцьк. Волинський Національний університет імені Лесі Українки.

Будинки-близнюки які розміщуються з обох боків університету (проспект Волі, № 11, 15), мають вітрини аркової форми, кам’яне облицювання перших поверхів, еркери, класицистичні карнизи, декоративні обеліски на підвищених кутових об’ємах, балкони з фігурними кронштейнами та балясинами.

Луцьк. Проспект Волі. Будинки-близнюки.

Інша пара будинків-близнюків (проспект Волі,№ 8, 10) мають довгі балкони-галереї з фігурними кронштейнами на другому поверсі.
 
Де зупинитись:
Готелі Луцька від 110 грн.
Луцьк: знайдено 30 помешкань. Відвідувачі обожнюють: спокій, історичні центри та музеї
 



Booking.com

Hotels24.ua Отели за полцены и реальные отзывы гостей!

 


Переглянути Луцьк на карті більшого розміру



   
Луцьк, Волинь, Театральний майдан, проспект Волі, Свято-Троїцький собор, Каплиця Скорбного Хреста, Бернардинський монастир, Чотирикласна чоловіча гімназія, майдан Габріеля Нарутовича, Воєводська адміністрація, | Мандрівка Україною Travelua