вул. Данила Галицького

Прогулянку вулицею Данила Галицького варто розпочати з тієї частини, яка свого часу носила назву Жидівщина.

Луцьк. Жидівщина Луцьк. Жидівщина

 

Луцьк. Жидівщина Луцьк. Жидівщина

Перші згадки про євреїв Луцька сягають 1388 р. Найголовніша єврейська будівля, що збереглась до наших днів – Головна синагога або “Малий замок” (вул. Данила Галицького, №33) Будівля синагоги входить до історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».

Луцьк. Синагога, 1872 р. Луцьк. Синагога

 

Луцьк. Синагога Луцьк. Синагога

Про існування синагоги в місті свідчить повідомлення про присутність єврейського рабина на з’їзді європейських монархів у 1429 р. У 16 ст. в місті було кілька малих синагог. 5 травня 1626 р. луцькі євреї отримали від польського короля Сигізмунда ІІІ привілей на будівництво нової синагоги за умови, що вона буде носити оборонний характер, а єврейська громада Луцька буде брати активну участь в обороні міста. Наприкінці 20-х рр. 17 ст. будівництво божниці було завершене, незважаючи на значну протидію монахів домініканського ордену. Справа навіть дійшла до королівського суду і закінчилася перемогою єврейської громади.
Будівля синагоги складалася з великої молитовної зали, квадратної п’ятиярусної вежі, школи та молитовної зали для жінок.

Луцьк. Синагога. Біма Луцьк. Синагога. Арон Га-кодеш




Оборонну роль синагога зіграла вже в 1648 р., коли Луцьк зазнав нападу козаків. Проте місто не витримало нападу.
В 18 ст., внаслідок швидкого зростання чисельності єврейського населення міста, було добудовано другий поверх бокових приміщень синагоги.
У 1869 р. будівля синагоги постраждала від пожежі і була відновлена лише в 1886 р. В другій половині 19 ст. навколо синагоги були зведені єврейські будівлі загального користування – лазня та шпиталь. Крім того в цей час в Луцьку існувало вже кілька десятків єврейських божниць.

Луцьк. Синагога Луцьк. Синагога

З другої половини 19 ст. головна синагога перестала грати роль центру єврейського життя міста, оскільки тут проживали тільки бідні євреї. Станом на 1910 р. все рухоме майно, дорогоцінності та антикварні речі храму було піддано сваволі, а пожертви не занотовуються. \
Під час Першої світової війни будівля синагоги була пошкоджена обстрілами, а відремонтована лише в 1936 р. Під керівництвом архітекторів С. Словіковського та З. Ревського було відреставровано вхід до підземелля, відновлено вікна та деякі деталі будівлі.
Храм діяв до Другої світової війни. У 1942 р. Луцьк було окуповано німецькими військами. На території міста було створено три єврейські гетто. Одне із гетто включало район Жидівщину. У серпні та вересні 1942 р. близько 17 тис. в’язнів гетто були розстріляні, а в головну синагогу була закладена вибухівка, яка повністю зруйнувала прибудови і дах молитовної зали.

Луцьк. Синагога Луцьк. Синагога

На початку 1970-х рр. було вирішено закласти в будівлю вибухівку для наочних навчань із цивільної оборони, проте буквально за кілька днів до вибуху головний архітектор області Н. Санжаров врятував божницю від підриву.
В 1981 р. після капітального ремонту споруди тут почав діяти спорткомплекс “Динамо”.
На фасаді спорткомплексу 30 травня 1995 р. було встановлено меморіальний знак (ск. В. Яковець) зі словами: “Головна синагога зведена за привілеєм короля Сигізмунда III стараннями багаточисельної єврейської громади міста Луцька в 17 ст. Осередок єврейської духовності, освіти і культури на Волині. Визначна пам’ятка архітектури середньовіччя, а також пам’ять про десятки тисяч євреїв луцького гетто, знищених фашистами в 1942 році.”

Луцьк. Синагога

Завершити мандрівку Жидівщиною варто вулицею Караїмською, де з 15 ст. проживали караїми – нащадки древніх хозар, які до Другої світової війни змогли зберегти свою етнічну самобутність. В радянські часи караїми асимілювали з місцевим населенням. Останній луцький караїм С. Ішвович помер на початку 1990-х рр.

Луцьк. Караїмська кенаса, після Першої світової війни Луцьк. Караїмська кенаса у розрізі. З журналу Караимская жизнь ,1912 р., №12

Караїмська кенаса, яка знаходилась поряд з будинком №24 була знищена пожежею в 1972 р.

Луцьк. Караїмська кенаса, 1930-і рр. Луцьк. Інтер'єр кенафи, 1932 р.

До наших днів зберігся лише будинок ґміни, побудований наприкінці 1939 р. (вул. Караїмська, №36). Тут було помешкання хазана, бюро метрик, зала для школи та зібрань. Нині використовується як житловий будинок.
Рухаючись далі вулицею Караїмською не можна оминути величну будівлю лютеранської кірхи (вул. Лютеранська, №1).
Кірху було збудовано в 1906 р. (арх. Х. Бойтельспахер) у неоготичному стилі для луцької лютеранської громади, представники якої були переважно німецькими колоністами. З їх допомогою уряд Російської імперії сподівався вивести на високий рівень сільське господарство та промисловість.

Луцьк. Лютеранська кірха Луцьк. Лютеранська кірха, до 1914 р.

Варто зазначити, що храм було збудовано на погості костелу Діви Марії ордену кармелітів 1741 р. побудови (арх. А. Базальський), який було зруйновано внаслідок пожежі 1845 р.

Великий дзвін для центральної вежі храму було привезено з німецького міста Бохум, а орган з 16-ма регістрами виготовила фабрика Gebrüder Rieger . Оздоблювальні роботи всередині споруди завершились в 1911 р.

Луцьк. Руїни костелу кармелітів , 19 ст. Луцьк. Лютеранська кірха, до 1914 р.Інтер'єр, 1939 р.

Під час Першої світової війни будівля кірхи постраждала від бойових дій, а керівництво російської армії видало наказ про виселення німців з Волині. Проте вже у 1917 р. німці почали повертатися до колоній.
У 1923 р. храм почали відновлювати, було придбано новий орган. У 1927 р. поряд з кірхою звели будинок пастора та школу. А в 1929 р. кірху відвідав президент Польщі І. Мосціцький.
Луцькі лютерани видавали газети Wolhynischer Bote (1927—1935) та Wolhynischer Volkskalender (1936—1938).

Напередодні Другої світової війни, за домовленістю радянського та німецького урядів німецькі колоністи Волині були виселені на територію Польщі, а храм почав занепадати. В 1951 р. будівлю передали Волинському обласному державному архіву. В 1970-х рр. споруда постраждала спочатку від пожежі, а потім від буревію. Проведені ремонтні роботи дуже спотворили вигляд храму.
У 1981 р. кірха була визнана пам’яткою архітектури.

Луцьк. Лютеранська кірха Луцьк. Лютеранська кірха. 1990 р.

В роки незалежності України будівлю храму було передано громаді баптистів, які якісно відреставрували споруду. 12 червня 1994 р. відбулося урочисте відкриття «Дому Євангеліє». З 1998 р. при церкві діє недільна школа для дітей.
Нині кірха входить до історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».
Німецька євангелійно-лютеранська церква «Храм Христа Спасителя» лютеранської громади Луцька розміщується нині в колишньому будинку пастора, який знаходиться поруч із кірхою.
Від кірхи прямуємо до наступного об’єкту – церкви Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Караїмська, №11/вул. Гальшки Гулевичівни, №1). Покровська церква – це один з найстаріших православних храмів Луцька, який зберігся до наших часів.

Храм був збудований за сприяння великого литовського князя Вітовта в першій половині 15 ст. і мав скоріш за все оборонне значення, оскільки знаходився в межах другої оборонної лінії міських укріплень. На початку 17 ст. церква згоріла, а 1625 р. її руїни остаточно було розібрано.
На цьому ж місці у 1637 р. було споруджено новий православний храм та освячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У 18 ст. храм переходить до греко-католиків, проте після Третього поділу Речі Посполитої будівлю було вилучено в уніатів і тривалий час вона знаходиться у занепаді.

Луцьк. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Луцьк. Церква Покрови Пресвятої Богородиці

У 1803 р. споруда постраждав від пожежі. Від вогню постраждала також колишня братська Хрестовоздвиженська церква ордену василіан, тому було прийняте рішення перенести уніатський собор до Покровської церкви. Будівлю храму відремонтували, дах вкрили сосновим гонтом. У 1826 р. орден василіан було скасовано, а церква перейшла до православних. У 1831 та 1845 рр. споруда знову постраждала від пожеж. В 1873 – 1876 рр. стараннями місцевого протоієрея Миколи Теодоровича відбулася справжня реконструкція Покровської церкви. В 1887 р. було виготовлено новий іконостас. Саме після цієї реконструкції храм набув сучасного вигляду.

На початку 20 ст. при церкві діяла школа. Нині в будівлі школи знаходиться єпархіальна канцелярія та резиденція архієпископа.
У 1932 та 1966 рр. місцевий художник Володимир Щукін (учень Васнєцова) оновив весь церковний розпис.





Луцьк. Покровська церква, сер.19 ст. Луцьк. Покровська церква, сер.19 ст.

Значних руйнувань Покровська церква зазнала під час боїв за Луцьк в січні – лютому 1944 р. У 1947 р. було відновлено дах будівлі, а в 1957 р. – відреставровано маківку.
Великої шкоди церкві завдав буревій 1960 р . Відновленя храму тривало до 1988 р.
Сьогодні Свято-Покровська церква – це соборний храм Української Православної церкви МП.
У стіні храму містяться поховання протоієрея Олександра Теодоровича († 1879) та протоієрея Олександра Огибовського († 1938).
Поряд із церквою була збудована Свято-Пантелеймонівська каплиця.
У 2002 р. на території храму встановлено пам’ятний знак на честь 1010 річниці заснування Волинської єпархії.

В Покровській церкві тривалий час знаходився старовинний образ Богоматері візантійського походження 13-14 ст. У 1962 р. ікона була реставрована у майстернях Державного Російського музею, проте до храму повернута не була. “Волинська Богоматір” (або «Луцька Богоматір») нині є одним з найбільш дорогоцінних і значних експонатів музейної колекції Національного художнього музею України в Києві.

Луцьк. Покровська церква Волинська Богоматір

Волинська Богоматір
Ікона належить до типу «Одигітрія». В луцькому Музеї волинської ікони можна побачити лише копію образу (автор А. Квасюк).
Далі вулиця Караїмська перетинається з вулицею Гальшки Гулевичівни( колишня вул. Паші Савельєвої), повернувши ліворуч можна оглянути будівлю, яка свого часу була вірменською церквою (вул. Гальшки Гулевичівни, № 12).
Вірменська церква св. Стефана була побудована у 15-16 ст., хоча відомо, що перші вірменські поселення в Луцьку з’явилися ще в 13 ст.

Документи засвідчують, що у 1388 р. луцька вірменська громада була на третьому місці за чисельністю після кам’янецької та львівської. Вірмени були справжніми майстрами з обробки каменю, тому, імовірно, саме вони брали активну учать у будівництві всіх кам’яниць Луцька та замку. У 1432 р. король Ягайло надав луцьким вірменам привілей, де підтвердив їхні права,а в 1445 р. князь Великого князівства Литовського Свидригайло подарував вірменській церкві село Цеперів.
У період розквіту міжнародної торгівлі Луцька вірмени відіграли найвагомішу роль у Східному напрямі торгівельних зв’язків міста. Значну частину заможних людей Луцька складали саме вірмени.
У другій половині 15 ст. більшість вірмен переселилася із Луцька до Львова, що спричинило занепад громади. Проте вже в 16 ст. у Луцьку було побудовано новий храм на честь Святого Стефана. Загалом церква мала три престоли — св. Стефана, Божої Матері та св. Каєтана.

Луцьк. Вірменська церква св. Стефана Луцьк. Вірменська церква у розрізі

Церква володіла кількома дворами та плацами в місті, а через суд було відновлено право на володіння селом Цеперів. В кінці 16 ст. поряд із вірменською церквою розташовувався монастир з шпиталем та цвинтарем. Недалеко від храму на сусідній вулиці знаходився фарний костел Святого Якуба, який належав луцькому осідку ордену боніфратів, проте занепав після пожежі 1845 р.

У середині 17 ст. в документах зустрічається інформація про костел Св. Стефана, що свідчить про перехід храму під юрисдикцію львівського вірмено-католицького єпископства.
На початку 18 ст. в місті залишилося лише 11 вірменських родин. До кінця століття вірменські землі були забудовані шляхтичами. У 1795 р. після Третього поділу Польщі Волинь ввійшла складу Російської імперії, а 1820 р. костел св. Стефана був забраний під військовий склад. У 1845 р. під загальноміської пожежі склад згорів. Руїна вірменського храму простояла до 1950-х рр. Після перебудови в 1954 р. споруда стала звичайним житловим будинком. У 2000-х рр. до будинку було прибудовано двоповерхову прибудову, яка остаточно спотворила загальну архітектуру будівлі колишньої вірменської церкви.

Луцьк. Костел Святого Якуба. Луцьк. Руїни вірменської церкви,19-20 ст.

На початку 21 ст. почалося відродження вірменської громади Луцька. Нині в місті діє Товариство вірменської культури, працює недільна школа, де вивчається мова, історія, культура вірмен. Вірменська громада намагалась повернути історичну назву вулиці Паші Савельєвої, яка свого часу називалась Вірменською, проте у 2007 р. вулиця отримала назву на честь Гальшки Гулевичівни.
Наступним об’єктом огляду буде Хрестовоздвиженська церква та комплекс Луцького братства (вул. Данила Галицького, №2)
Для протистояння окатоличенню православного населення України на початку 17 ст. почали створюватися церковні братства. Одне з таких братств виникло також в Луцьку в 1617 р. Членами Луцького братства були такі відомих люди як Петро Могила, Петро Конашевич Сагайдачний, Данило Братковський, Гальшка Гулевичівна та багато інших.

Луцьк. Хрестовоздвиженська церква Луцьк

Луцьке православне братство розпочало свою діяльність з опіки над шпиталем і церквою св. Лазаря, відомості про які зустрічаємо ще в грамотах князя Свидригайла. Імовірно, що шпиталь був заснований в Луцьку наприкінці 14 ст. Лазарем Любартовичем, сином останнього великого князя Володимиро-Галицької Русі – Любарта.
Проте після чергового нападу татар, дерев’яні споруди шпиталю та церкви було знищено вогнем і за королівським дозволом Сігізмунда ІІІ від 20 лютого 1619 р. Хрестовоздвиженське братство отримало дозвіл на побудову нової церкви, шпиталю та школи.
Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста була побудована в 1620 р., а в 30-х рр. 17 ст. на кошти меценатів Гулевичів, Пузин, Семашків, Четвертинських звели мурований храм Воздвиження Чесного Животворчого Хреста Господнього довжиною 25 м, висотою до 20 м і шириною понад 10 м, в підвалах якого знаходилися склепи засновників, меценатів та найбільш видатних діячів братства.

Луцьк. Хрестовоздвиженська церква Луцьк. Хрестовоздвиженська церква

Фізично храм належав Володимиру Зубцевському, за заповітом якого всі рухомі і нерухомі маєтки та гроші перейшли до Луцького монастиря, який носив назву Братства Воздвиження Чесного Хреста .
В 1620 р. братство отримало від Єрусалимського Патріарха Феофана “Благословительну грамоту з правом ставропігії (незалежності від місцевих церковних ієрархів)”, тоді все братство стало називатись Ставропігійським.
Поруч з храмом в 1645 р. виросла двоповерхова будівля школи й шпиталю та келії для ченців. У братській школі навчались здібні юнаки з найбідніших верств населення. Тут працював відомий іконописець Йов Кондзелевич.

Луцьк. Хрестовоздвиженська церква Луцьк. Хрестовоздвиженська церква

В 30-х рр. 18 ст. Хрестовоздвиженська церква переходить до уніатського ордену отців василіан, які теж намагалися вести школу, шпиталь та друкарню, а з 1795 р. переходить до православних, стає соборним, проте поступово занепадає, втративши підтримку православних міщан, князів і шляхти, які стали ревними римо-католиками.
У 1803 р. під час пожежі згорів дах будівлі. До 1833 р. будівля знову входить до володінь уніатів, а в 1864 р. споруду було розібрано до вівтарної частини. У 1871 р. Луцьке православне братство було відновлене. В 1890 р. старанням братства абсиду храму та стару баню було перебудовано в невеличку церкву. Храм відвідала навіть родина російського імператора Олександра ІІІ, що засвідчує меморіальна плита. Саме в цьому храмі отець Павло Пащевський в 20-х рр. 20 ст. вперше в Луцьку розпочав Богослужіння на рідній мові.

В 1935-1937рр. змінюються форми куполу та західний фронтон церкви (арх. С. Тимошенко)
В 1940-1941 рр. Єпископ Луцький Владика Полікарп (Сікорський) використовував храм за свою тимчасову кафедру, а жив в колишніх монастирських будівлях.
В 1956 р. Хрестовоздвиженську церкву внесено до списку пам’яток архітектури УРСР.
У 1957 р. під куполом храму було розміщено небосхил планетарію. В 1964 р. на місці притвору споруди зводять двоповерхову прибудову з приміщеннями для обслуговування планетарію.

Луцьк. Хрестовоздвиженська церква , 19 ст. Луцьк. Хрестовоздвиженська церква

Влітку 1990 р. будівлю повернуто православній общині та відремонтовано.
 
Де зупинитись:
Готелі Луцька від 110 грн.
Луцьк: знайдено 30 помешкань. Відвідувачі обожнюють: спокій, історичні центри та музеї
 



Booking.com

Hotels24.ua Отели за полцены и реальные отзывы гостей!

 


Переглянути Луцьк на карті більшого розміру



Луцьк, Волинь, вул. Данила Галицького, Синагога, Жидівщина, Караїмська кенаса, Лютеранська кірха, церква Покрови Пресвятої Богородиці, Волинська Богоматір, Вірменська церква св. Стефана | Мандрівка Україною Travelua