вул. Кафедральна та Драгоманова

Поряд із замком Любарта розташована одна з найстаріших кам’яниць Луцька, збудована ще в 1545-1546 рр. Цей будинок мав різні назви в залежності від того, хто в ньому проживав – палац Юрія Фальчевського (луцький католицький єпископ 16 ст.), дім Пузини (луцький православний єпископ 17 ст.), будинок Гулевичів (найвідоміша панська родина Волині 17 ст.), будинок Андрія Загоровського (волинський пан 17 ст.). Відомо, що споруда спочатку була двоповерховою, квадратної форми із чотирисхилим дахом. Наприкінці 19 ст. нові власники приєднали ганок та такої ж величини дерев’яну частину, що було притаманне волинським будівлям того часу. (вул. Кафедральна, № 23)

Луцьк. Палац Юрія Фальчевського, дім Пузини, будинок Гулевичів, будинок Андрія Загоровського Луцьк. Ресторан «Корона Вітовта»(

Навпроти, у старовинній будівлі 18 ст. знаходиться ресторан «Корона Вітовта» (вул. Плитниці, №1)

Луцьк. Ресторан «Корона Вітовта» Луцьк. Ресторан «Корона Вітовта»

На вул. Кафедральній, №16 можна оглянути монастир бригідок – памятку архітектури 17 ст. Комплекс монастирських споруд більше відомий волинянам як колишня Луцька в’язниця.
Монастир було засновано в 1624 р. Канцлер Литви Альбрехт Радзивіл подарував послушницям св. Бригіди свій палац в Окольному замку.
Розширений та пристосований під обитель княжий палац та прибудований до нього костел стали школою для багатьох шляхтянок.

Луцьк. Монастир бригідок  Луцьк. Монастир бригідок

Монастирський костел, а в минулому православний храм св. Дмитра був заснований київським князем Мстиславом Володимировичем в 12 ст. за іншими даними Мстиславом Даниловичем в 13 ст. В 1886 р. художник П.Струков та дослідник П.Батюшков відвідують Луцьк та роблять замальовки церкви та її план.
17 травня 1845 р. спалахнув ґонтовий дах обителі, проте монахині не впустили на територію міщан, готових загасити пожежу, і вогонь перекинувся на сусідні будівлі. Під пожежі постраждало все місто.
Після цього інциденту грошові кошти та майно монастиря були конфісковані для покриття збитків. З часом монастир було ліквідовано, послушниць переведено в Дубно, а будівлі стали власністю міста.
З 1890 р. монастирський комплекс перебудовано у в’язницю, яка проіснувала до 1960 р.

Луцьк. Монастир бригідок 1870-ті рр.

З 1890 р. монастирський комплекс перебудовано у поліційне управління та в’язницю. Було збито декоративне оздоблення та добудовано третій поверх. Архітектурний комплекс остаточно втратив свій вигляд. В переобладнаних келіях розмістилася окружна Луцька тюрма, а в костелі — тюремна каплиця.
Деякий час у тюремних приміщеннях діяло музичне училище. Нині частину будівлі займає Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир УПЦ КП та кілька приватних фірм.

Поряд з монастирем встановлено дерев’яний хрест з терновим вінком – тимчасовий меморіал над однією з п’яти братських могил, розташованих у воронках від німецьких бомб, які впали на місто в 1941 р. 23 червня 1941 р. солдатами НКВС було розстріляно близько 2000 осіб. Проте в могилах покояться останки жертв більшовицької розправи над політичними в’язнями – волинянами. Патріотичні сили Волині обіцяють відновити храм св. Дмитра та перезахоронити туди останки жертв розстрілу в Луцькій в’язниці.

Луцьк. Меморіал

Поряд, на вул. Кафедральній, №17-19, розташований колишній монастир шариток. Будівлі, де розміщувався монастир, свого часу належали кафедральному костелу Святої Трійці (сьогодні не існує) і були споруджені у 16 ст. та перебудовані у 18 ст.

Луцьк. Реконструкція кафедрального костелу Святої Трійці 16 ст.

У 1427 р. Вітовт переніс католицьку кафедру із Володимира в Луцьк, де вже був збудований костел Святої Трійці – «Матір костелів на Русі».
У 1781 р. костел згорів і відновленню не підлягав. Кафедральні приміщення було відбудовано або повністю перебудовано. У східній частині споруд (нині вул. Кафедральна, №19) розмістилася шляхетська школа, західну частину приміщення (вул. Кафедральна, №17) займав притулок для старців та інвалідів. У 1782 р. поряд із колишніми кафедральними спорудами був зведений сиротинець для дівчат «Ангеліка», де утримувалось до 70 осіб.

У 1829 р. єпископ Каспер Цецишовський направив до Луцька представниць ордену шариток. Для опіки їм відразу було передано сиротинець та притулок. Частину приміщення продовжувала займати школа. Деякий час тут діяла гімназія, в якій викладав Пантелеймон Куліш. З 1860 р. почало діяти початкове училище.

Луцьк. Монастир шариток Луцьк. Монастир шариток




В середині 19 ст. в рамках активної боротьби російської влади проти католицизму на Волині було закрито дуже багато монастирів та костелів, в тому числі монастир шариток та шляхетську школу.
У 1917 р. старанням організації Польської Шкільної Матері в Луцьку була утворена загальна школа ім. Королеви Ядвіги, яка частково займала колишні монастирські приміщення. У 1921 р. тут тимчасово була розміщена Торгова школа.

Луцьк. Монастир шариток

На початку 1990-х рр. будівлю зайняло Єпархіальне управління римо-католицької церкви в Луцьку. Тут знаходиться резиденція єпископа Маркіяна Трофим’яка. Крім того, тут діє Мальтійська служба допомоги.
Луцьк. Петропавлівський костел

Далі на вул. Кафедральній, №6 варто оглянути Петропавлівський костел з триповерховою будівлею колегії, відомий в науковій літературі як Монастир єзуїтів.

Луцьк. Петропавлівський костел Луцьк. Петропавлівський костел

Будівництво костелу та колегії тривало в 1616-1639 рр. за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано.
Західне крило монастиря виникло на місці укріплень Окольного замку.
Для здійснення оборонної функції на його фронтальному фасаді було передбачено бійниці. Схожі бійниці можна побачити на фасадах годинникової вежі костелу.

Луцьк. Петропавлівський костел Луцьк. Петропавлівський костел

Єзуїтська колегія була вищим навчальним закладом середньовічного Луцька. Колегія славилася бібліотекою рукописів та стародрукованих книг,студентським театром та органістами. В останні роки існування навчального закладу в ньому читали лекції понад 50 викладачів та навчалися майже 300 студентів.
Костел святих апостолів Петра та Павла прикрашають скульптури його головних патронів. Інтер’єри храму оздоблені полотнами польського живописця 18 ст. Тадеуша Кунтце.

Луцьк. Петропавлівський костел Луцьк. Петропавлівський костел Луцьк. Петропавлівський костел

Після пожежі 1781 р., яка знищила кафедральний костел св. Трійці, кафедру було перенесено до Петропавлівського костелу, де вона знаходилась до кінця Другої світової війни.
За радянських часів католицизм на Волині було ліквідовано, кафедральний собор перетворено на склад, а з 1980 р. – на музей атеїзму. Приміщення колегії було передано міському технічному училищу.
В 1992 р. Петропавлівський костел повернули католикам і нині він є головним храмом Луцької дієцезії.

Луцьк. Петропавлівський костел

В костельному будинку кін. 18 ст. в 1890-х рр. проживала сім’я Косачів. Серед лучан будинок відомий як будинок Косачів (вул. Драгоманова, №23).

Луцьк. Будинок Косачів Луцьк. Будинок Косачів

Родина Косачів оселилася в будинку після того як він був націоналізований міською квартирною комісією.
В правому крилі другого поверху знаходились житлові приміщення сім’ї, а в лівому – кабінет та приймальня мирового посередника Петра Косача.

Луцьк. Будинок Косачів

Сьогодні в будинку знаходиться Історико – архітектурний заповідник старого Луцька та експозиція «Лесина вітальня», зберігся під’їзд у вікторіанському стилі та оригінальний внутрішній дворик.
Навпроти розташований гостинний двір чеських колоністів Прайзлерів поч. 20 ст. (на розі вул. Кафедральна, № 4/ вул. Драгоманова)

Луцьк. Гостинний двір

Побудовано гостинний двір на місці, де до пожежі 1617 р. стояв православний храм на честь покровителя міста св. Миколая, а згодом , до пожежі 1781 р., – монастир боніфратрів.
Гостинний двір включав житло господарів, готель, ресторан, магазини, конюшню, ферму та склади.
До 1939 р. діяв як місце зупинки чеських колоністів, які приїздили до Луцька переважно із сільської місцевості. Нині в будівлі знаходиться Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів в Волинській області.
На вул. Драгоманова, №11, на площі Ринок знаходиться аптека-музей (або аптека Злоцького).

Будинок старої аптеки було побудовано сім’єю Злоцького на рубежі 18-19 ст. Для приготування ліків, мазей, настоянок і сиропів аптечна лабораторія використовувала понад 200 видів лікарських рослин. З 1920 р. тут розпочався видобуток з артезіанської свердловини та продаж мінеральної води. У 1882 р. в цій аптеці часто купувала ліки Леся Українка.

Луцьк

Аптека-музей – одноповерховий будинок з двоповерховими підвалами та циліндричними склепіннями. Поруч з аптекою розташовані інші старі кам’яниці площі Ринок.
Експозиція музею включає аптечний посуд 15-17 ст., старовинні рецепти, документи. Також є «Посібник для підготовки аптекарів» 1875 р., «Травник лікарських рослин» 1883 р., «Фармакопея польський» 1938 р., старі підручники з фармацевтичної хімії, технології виробництва ліків. У кабінеті виставлено старий аптечний інвентар: машинка для виготовлення супозиторіїв і закривання флаконів, мірні циліндри і ваги, різний посуд, ступки для виготовлення мазей і порошків і т.п., стара друкарська машинка, телефон тощо. В аптеці зберігається гербарій лікарських рослин з 1942 р.
Відвідування експозиції безкоштовне.





Луцьк Луцьк

Рухаючись далі вулицею Драгоманова, ліворуч за деревами в дворах можна побачити частково збережені стіни Окольного замку та вежу князів Чарторийських.

Луцьк. Стіни Окольного замку та вежа князів Чарторийських

Луцьк. Стіни Окольного замку та вежа князів Чарторийських Луцьк. Стіни Окольного замку та вежа князів Чарторийських

Продовживши маршрут далі вулицею Драгоманова, під №26 можна оглянути будівлі колишнього монастирського комплексу домініканців.
За переказами, свого часу на цьому місці стояв палац та конюшні великого литовського князя Вітовта, які він подарував домініканцям.

Перша документальна згадка про монастир датується кін.14 ст. Історичні джерела повідомляють, що на кошти короля Ягайла та великого князя Вітовта було побудовано костел Успіння Пресвятої Діви Марії та засновано монастир представників першого католицького ордену в Луцьку.
Найбільшого розквіту обитель досягла в 16 ст., коли при ньому діяла міська латинська школа, де готували писарів, канцеляристів та священнослужителів. Найвідомішим настоятелем монастиря був ксьондз Северин Любомчак, який відкрив при монастирі паперову фабрику, пивоварню, а також корчму та шинок в місті.

Луцьк. Монастирський комплекс домініканців Луцьк. Монастирський комплекс домініканців

Відродження домініканського конвенту в 18 ст. посприяло побудові нових корпусів монастиря та костелу з високою годинниковою вежею, яка стала окрасою комплексу. Тут діяла велика музична капелла, багата бібліотека та типографія.

Луцьк. Монастирський комплекс домініканців

 
Де зупинитись:
- Готелі Луцька від 110 грн.
- Луцьк: знайдено 30 помешкань. Відвідувачі обожнюють: спокій, історичні центри та музеї
 



Booking.com

Hotels24.ua Отели за полцены и реальные отзывы гостей!

 


Переглянути Луцьк на карті більшого розміру



Луцьк, Волинь, стіни Окольного замку, палац Юрія Фальчевського, дім Пузини, будинок Гулевичів, будинок Андрія Загоровського, Петропавлівський костел, вежа князів Чарторийських, будинок Косачів, аптека-музей, | Мандрівка Україною