Луків

Луків — селище міського типу в Турійському районі Волинської області. Назва селища, імовірно, походить від слова «лука» – луг, ділянка, вкрита трав’янистими рослинами.
Селище відоме з 1537 р. як Лукове і належало в той період Холмській землі. В 1557 р. польський король Сигізмунд Август грамотою дозволив Станіславу Мацейовському (Мацієвському) перейменувати село Лукове на Мацеїв (Maciejów), а згодом містечку було ще й надано магдебурзьке право та право на будівництво замку.
З 1568 р. містечко належало Вишневецьким, а в 1594 р. після смерті Ганни Вишневецької (доньки князя А. Вишневецького) Мацеїв перейшов у спадок до її чоловіка Миколи Сапеги та їхнього сина Фридеріка . У 1630-х рр. містечко перейшло до дружини Фридеріка Сапеги — Єви.
В основі символіки сучасного селища Луків є герб Корибутовичів – Вишневецьких – Корибут.

Прапор Лукова, 1997 р. Герб Лукова, 1997 р.

У 1680 р. Мацеїв придбав луцький староста Атаназій Мйончинський і понад двісті років містечко належало цій родині. Мацеїв став головною садибою з родовим замком у ньому.

Луків. Герб Корибутовичів-Вишневецьких Атаназій Мйончинський (1639 – 1723)

Наприкінці 18 ст. правнук Атаназія, Францішек Ксаверій Мйончинський, вирішив перебудувати напівзруйнований старий замок на більш зручний та сучасний палац.
Проект підготував архітектор із Дрездена – М. Д. Пепельман. Поруч з палацом був висаджений «англійський» парк. З 1753 р. у ньому стояла каплиця родини Мйончинських у стилі рококо.

Луків. Палац, 1938 р. Луків. Палац

У 1903 р., Францішек продав маєток православній семінарії з Петербургу, але у міжвоєнний час, коли Волинь знову була у складі Польщі, у палаці розмістився монастир Непорочниць з каплицею та учительською семінарією.
Зараз про колишній замок нагадують тільки вали, рови та перекинутий через рів кам’яний міст. В приміщенні палацу нині знаходиться медичний заклад, де лікують хворих з відкритою формою туберкульозу.

Луків Луків. Палац

Наприкінці 18 ст. Мацеїв як і решта міст Західної Волині входили до складу Російської імперії. Містечко прикрашали мурована церква, два костьоли, синагога, дві каплиці, діяли три цегельні, шість грабарень, дві миловарні, ґуральня і броварня. У 1907 р. діяли земська лікарня та аптека, а в 1911 р. – волосне управління, міська управа, пошта, телеграф, суд, духовне училище, двокласна школа, 42 крамниці, вапнярня, паровий млин, черепичний завод.
В 1915 р. Мацеїв захопили частини австрійської армії. В 1920 р. Червона Армія «визволила» містечко, проте вже у вересні 1920 р. Мацеїв захопили польські війська. З вересня 1939 р. Мацеїв опинився знову під владою СРСР. У 1940 р. населеному пункту було надано статус селища міського типу та адміністративного центру (до 1959 р.) Мацеївського району Волинської області.

Луків. Палац Луків. Палац

7 червня 1941 р. Мацеїв був окупований німцями і в перший же день перетворений на руїни. 18 липня 1944 р. Червона Армія звільнила селище від окупантів.
В 1946 р. Мацеїв перейменували на Луків, а Мацеївський район – на Луківський. Назва Мацеїв залишилася лише за залізничною станцією. В селищі діяли пекарня, млин, молокозавод, гончарний цех, меблева фабрика, комбінат будівельних матеріалів, льононасіннєва станція, ПМК, АТК.
З 1959 р. Луків ввійшов до складу Турійського району.
Нині в Лукові майже не залишилося промислових підприємств. Жителі селища власними силами намагаються підтримувати статус містечка.

Луків. Палац

З обох сторін центральної вулиці містечка, стоять дві найбільші сакральні пам’ятки Лукова.
Напівзруйнований костел Анни і Станіслава, збудований на кошти Станіслава Мацейовського, а в подальшому добудований родиною Сапегів.

Луків. Костел Анни і Станіслава Луків. Костел Анни і Станіслава

Під час воєнних дій 17 ст.костел було практично знищено, проте на початку 18 ст., стараннями Атаназія Мйончинського храм було відбудовано в бароковому стилі.
У 1870 р. російський царський уряд перебудував та перетворив костел на православну Свято-Успенську церкву, і тільки у 1920 р. католики знову повернули собі храм.

Луків. Костел Анни і Станіслава Луків. Костел Анни і Станіслава

Протягом 20 ст. будівля костелу зазнала руйнації і знаходиться нині в жалюгідному стані. З 2007 р. УПЦ КП використовує притвор храму для проведення богослужінь. Було вивезено сміття, пофарбовано стіни, засклено вікна, полагоджено двері, накрито дах. 7 серпня 2008 р. відбулося урочисте освячення храму на честь Святої Анни.

Під костелом знаходиться крипта.
До середини 20 ст. біля костелу знаходилася висока цегляна дзвіниця, яка аркою височіла над дорогою між костелом і сусідньою церквою Святої Параскеви. Дзвіницю було варварськи знесено, оскільки вона заважала руху сільськогосподарської техніки.

Луків. Костел Анни і Станіслава Луків. Костел Анни і Станіслава Луків. Костел Анни і Станіслава Луків. Костел Анни і Станіслава

З протилежного боку вулиці стоїть чудово збережена рококово-ренесансна церква св. Параскеви та оригінальний фрагмент мурованої огорожі, до якої у 1723 р. прибудовано дерев’яну, криту гонтом дзвіницю-браму.

Луків. Церква св. Параскеви Луків. Церква св. Параскеви

Церква збудована як греко-католицька у 1723 р. на кошти Атаназія Мйончинського, а в 1829 р. храм стає православним. Серед святинь храму варто виділити ікону св. Георгія, 18 ст.

Луків. Церква св. Параскеви Луків. Церква св. Параскеви Луків. Церква св. Параскеви

 

Луків. Церква св. Параскеви Луків. Церква св. Параскеви Луків. Церква св. Параскеви

 

Луків. Церква св. Параскеви Луків. Церква св. Параскеви

Цікаво:
Львівський історик Борис Возницький висунув гіпотезу, що в 13 ст. у Лукові лицарi-тамплієри заснували фортецю. У книзi англiйського вченого Фалена Нiколсона є данi, що в 1239 р. тамплієри, повертаючись з хрестового походу, оселилися на Волині, а село Лукiв розташоване якраз на шляху з Києва до Варшави. У Чехiї та Польщi цей орден з’явився в 14 ст.
Вiд фортецi залишилися глибокi рови та мережа пiдземель. Замок був розмiщений на болоті, тому історик сподівається знайти тут зброю та предмети побуту тамплiєрiв.
Нинi на мiсцi замку в палаці 19 ст. знаходиться туберкульозний диспансер. На жаль, проводити розкопки для підтвердження даного факту неможливо, оскiльки в лікарні знаходяться хворі з відкритою формою туберкульозу. Наразі облрада вирішує подальшу долю закладу.

В напівзруйнованому костелі можна оглянути плиту із символами ордену тамплієрів – коло (символ сонця) та кілька фігурок.
Від замку вело два підземні ходи: один – до церкви, а інший – до польського фільварку, де свого часу мешкав пан (нині ПМК).

 


Переглянути Луків на карті більшого розміру
Луків, Мацеїв, Турійський район, Волинська обл., палац, костел Анни і Станіслава, церква св. Параскеви | Мандрівка Україною