Козацьке

На протилежному березі від Нової Каховки,де закінчується дамба Каховської ГЕС, знаходиться село Козацьке, в якому колись красувалася садиба князя Петра Миколайовича Трубецького (1858-1911). Серед місцевих жителів ходять абсолютно різні легенди : одні кажуть,що князь не полюбляв цей дім і не жив в ньому, інші кажуть,що і жив і любив.

Насправді Петро Миколайович вперше приїхав в Козацьке в 1875 р. В 90-х рр. побудував маєток і тут ріс та виховувався його спадкоємець. Маєток споруджений на межі 19-20 ст. у стилі французького ренесансу.

Козацьке. Маєток Трубецького Козацьке. Маєток Трубецького

До наших днів збереглися руїни палацу, огорожа, господарські будівлі, льохи 1897 р., склад 1897р. та флігель 1884р. в стилі псевдоготики, місток.
Головною дорогою до садиби був Дніпро, тому парадний фасад та центральні ворота були направлені до річки.
На території садиби знаходився великий кінний завод та численні виноградники закладені в 1896 р. за порадою князя Лева Сергійовича Голіцина.
В 2008 р. прийнято рішення відновити маєток в первинному вигляді.

Козацьке. Палац Трубецького Козацьке. Палац Трубецького

 

Козацьке. Палац Трубецького Козацьке. Палац Трубецького

 

Козацьке. Палац Трубецького Козацьке. Палац Трубецького

До садиби можна потрапити повернувши направо перед дамбою Каховської ГЕС. Територія охороняється і знаходиться за високим залізним парканом, тому потрапити туди можна лише, якщо пощастить.
Ліворуч перед дамбою Каховської ГЕС і поряд з селом Козацьке знаходиться село Веселе, де збереглася середньовічна башта та головний корпус винзаводу П.М.Трубецького (1908-1909р.).

Козацьке

Цікаво
За архівними даними, Козацьке було засновано 9 червня 1782 р., як володіння Івана Андрійовича Остермана і охоплювало територію близько 164 кв. км.
При Катерині ІІ він був російським посланцем в Стокгольмі, а потім віце-канцлером.
При Павлі І – державним канцлером та президентом колегії іноземних справ.
Назва населеного пункту походить від дніпровського рукава Козак,на яком лежить село. Вперше згадується в “Великому кресленні” 1672 р.
Людей в Козацьке переселили з Курської, Могилевської та Тамбовської губерній.

В 1860 р. в козацькому побував етнограф-мандрівник Афанасєв-Чужбинський та зустрічав ще перших поселенців: “Крестьянские избы и прочие постройки каменные, по случаю изобилия этого материала на всём прибережье. Народ живёт хорошо и много достаточных крестьян. У моего хозяина, например, 5 пар волов, 20 штук рогатого скота и около 200 овец. В Малороссии не у всякого мелкопоместного дворянина такое хозяйство.… Сам владелец не живет в имении, но оно вверено отличному управляющему, который кроме опытности обладает основательными сведениями в астрономии и, вообще, слывет прекрасным хозяином. Главное внимание его обращено на овцеводство – отрасль, составляющую в Новороссии капитальный доход и приносящую большую выгоду, чем само хлебопашество”.

Про зміну власників існує сімейна легенда, переказана Володимиром Трубецьким:
“В восьмидесятых годах XVIII столетия прадед мой граф Василий Васильевич Орлов-Денисов, впоследствии генерал-адъютант государя Александра Павловича, проходя с казаками из Крыма на Север, остановился на ночёвку в 70-ти верстах севернее Херсона. Заехав к соседней помещице графине Браницкой, в ее село Каменку, провел там вечер, поспорил с хозяйкою и на пари выиграл это ее имение с прилегавшей к нему землей в количестве 18 000 десятин. Место это понравилось прадеду, и он велел построить на высоком берегу Днепра из местного камня дом – копию Московского Румянцевского музея, обмеблировал его полностью, построил казарму, конюшню и хозяйственные постройки и, наконец, переселил из Рязанской губернии, из другого своего имения “Борки” – крестьян. Переселяя крестьян “в дальнюю губернию”, он приказал отобрать элемент наиболее дурной, строптивый и ленивый – в наказание за все эти недостатки. Эти свойства переселенцев по наследству перешли потомству, и нам – наследникам прадеда, пришлось непосредственно на себе и на своем хозяйстве ощущать их”.

 


Переглянути Козацьке на карті більшого розміру
   
Козацьке, Новокаховський р-н, Херсонська обл., палац Трубецького, винзавод Трубецького | Мандрівка Україною Travelua