|
|
Горяни |
Радванка |
|
|
|
|
|
|
|
Площа Жупанатська, Кальварія |
Закарпатський краєзнавчий музей |
пл. Корятовича, вул. Цегольнянська |
Корзо, вул. Волошина, вул. Ольбрахта |
|
|
|
|
|
Православна набережна, пл. Шандора Петефі, пл. Кирила та Мефодія |
Закарпатський музей народної архітектури і побуту |
вул. Довженко, вул. Ференца Ракоці II, пл. Народна |
пл. Євгенія Фенцика, Пішохідний міст, Набережна Незалежності |
|
|
|
|
Ужгород (угор. Ungvar) - великий обласний, промисловий і культурний центр Закарпатської області розташований на р. Уж в передгір'ї Українських Карпат.
Археологічні знахідки на території сучасного Ужгорода належать до епохи раннього палеоліту (близько 100 тис. р. до н. е.).
За всю свою багатовікову історію Ужгород мав різноманітні назви - Унгвар, Гунгвар, Онгвар, Унгуйвар, Унгоград, Гункбар, Оуггород тощо, але всі вони перекладаються, як "замок або місто на річці Уж". Одна із найдавніших згадок про місто під назвою Гункбар відноситься до 1154 р. і зафіксована вона у творі арабського географа-мандрівника Аль-Ідрісі "Книга Рожера". www.travelua.com.ua
Здавалося б з походженням назви міста все очевидно: місто стоїть на річці Уж, тому й зветься Уж-город. Проте плазун вуж в даному випадку до назви річки ніяк не відноситься: уж - це давньоруське слово ужина - "вузьке місце"(русло річки і справді вузьке та звивисте). Але деякі дослідники вважають, що назва річки Уж - це видозмінена ще старіша назва від тюркського слова "Унг", "онг", "хунг", що в перекладі означає "вода, річка". www.travelua.com.ua
Перша літописна згадка про місто Гунг в хроніці "Gesta Hungarorum"("Історія угорців") сягає 872 р. Імовірно, що початком міста стало укріплене городище та поселення навколо нього. На думку українських вчених , місто було резиденцією слов'янського князя Лаборця, а угорські історики повідомляють, що в місті знаходилась резиденція Альмоса Аккора, одного з командирів кінноти князя Арпада. www.travelua.com.ua
В 10 ст. на поселення напали кочові угорські об'єднання і захопили його. Місто отримало угорську назву Унгвар, а фортеця стала важливим опорним пунктом, який в 1086 р. витримав облогу половецького хана Кутеска.
З 1214 р. Ужгород став центром комітату Унг.
В 1241 р. місто зруйноване монголо-татарами під проводом Батия. Історики вважають, що більшість закарпатських фортець того часу були земляними, а тому і не могли витримати облог кочівників. Така доля спіткала й ужгородське укріплення. www.travelua.com.ua
У 1279 р. угорський король Ласло IV Кун (р.п.1272-1290) передав усі володіння комітату Унг в управління воєводі Фінті. А з 1290 р. господарем міста став феодал Аба Омодей.
З 1322 р. і до 1691 р. Ужгород належить родині Другетів, які прийшли до Угорщини на поч. 14 ст. з Італії в супроводі правнука одного з останніх Арпадовичів та майбутнього короля Карла Роберта Анжуйського (р.п.1308-1342). Однією частиною міста - горянською - володів Філіп Другет, а іншою -дравецькою - Янош Другет.
Філіп Другет будує на Замковій горі нову фортецю.
Після 1320 р. в Ужгороді побудовано міст, навколо замку селяться ремісники, селяни, дворові, замкові слуги, місто перетворюється на центр торгівлі. www.travelua.com.ua
У 1327 р. після смерті Філіпа Другета, його майно успадкував брат Янош, який став радником короля, а в 1330 р. - жупаном комітатів Унг та Земплин.
У 1380 р. місто отримало право на проведення щотижневого ярмарку, що тривало аж до радянських часів.
В 15 ст. Ужгород невелике містечко в Північній Угорщині, де був військовий гарнізон, фортеця,проживало кілька десятків дворян, ремісників, торговців та понад 30 кріпосних сімей, хоча в 1430 р. місто одержує привілеї від короля й офіційно іменується "Привілейоване місто Ужгород". www.travelua.com.ua
Населення Ужгорода брало участь у селянській війні 1514 р., а з 1526 р. і до початку 18 ст. місто стало крайнім східним форпостом габсбургської Австрії на кордоні з Трансільванією.
Незважаючи на складну політичну ситуацію, у 15-16 ст. зросла роль Ужгорода як економічного, торгівельного та івійськового центру. Зокрема зростання ролі торгівлі у розвитку міста засвідчує поява печатки з гербом міста: щит з двома виноградними лозами і двома гронами винограду.
У 1631 р. Ужгород нараховував 238 землеволодінь, складався із десяти вулиць на правому березі Ужа, де проживало 1200 чоловік.
У 1646 р. в Ужгородському замку за сприяння Анни Другет (Янни Якушич) та її брата, римо-католицького єпископа Юрія Якушича, 63 православні священики підписали Ужгородську унію , за якою було утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті.
В кінці 17 ст. Ужгород став ареною жорстокої антигабсбурзької боротьби, яку очолював граф Імре Текелі ,один із керівників боротьби за незалежність Угорщини від австрійського панування. Повстанці захоплювали замок в 1679 та 1684 рр. і частково його зруйнували. 14 квітня 1684 р. в місті Кошице (Словаччина) повсталі повісили одного з останніх господарів фортеці та міста з династії Другетів - Жигмонда Другета. www.travelua.com.ua
У 1691 р. помер останній член родини Другетів за чоловічою лінією. Новим наджупаном комітату Унг та власником Ужгородського замку став впливовий угорський магнат Міклош Берчені , дружиною якого була покійна на той час Христина Другет. У цей час Берчені було лише 22 роки і на руках він мав 3-х дітей.
В 1695 р. Міклош Берчені одружився із 40-річною, але надзвичайно вродливою і заможною донькою державного судді Іштвана Чакі Христиною. Місцем проживання майбутнє подружжя обрало Ужгородський замок.
Ужгород почав порівняно швидко відбудовуватись і став центром культурного й політичного життя краю кінця 17 - поч. 18 ст.
Після поразки визвольної війни 1711 р. Міклош Берчені обрав долю вигнанця й оселився в Туреччині. Крістіна Чакі , залишивши усе своє багатство, розділила з чоловіком нелегке життя на чужині.
У 1796 р. в Ужгороді було споруджено величезний млин, який забезпечував жителів міста та сусідніх сіл.
У 1845 р. відкрилася перша друкарня. www.travelua.com.ua
В 1873 р. з Ужгорода було прокладено залізну дорогу, що з'єднувала місто з Мукачево, продовжена в 1887 р. до Стрия, в 1893 р. - до Берегово, а згодом продовжена до Самбора .
В 1900 р. був побудований перший закарпатський спортивний стадіон "Спартак" (парк Підзамковий).
В 1919 р. за Сен-Жерменським мирним договором Закарпаття з центром в м. Ужгород переходить до Чехословаччини.
В 1938 р. після підписання Мюнхенського договору місцевість було приєднано до Угорщини. www.travelua.com.ua
В 1944 р. місто зайняли радянські війська, а в 1946 р. Ужгород став центром новоствореної Закарпатської області.
В 1990 р. тут почали відроджуватись угорські громадські організації, а в 1991 р. Ужгород один із перших населених пунктів Радянського Союзу, який відмовився виконувати накази Москви.
Місто розділене р. Уж на Старе місто(правий берег) та Нове місто(лівий берег), які з'єднують 6 мостів.
Сучасний Ужгород приваблює своєю різноплановою архітектурою. То ж розпочнемо нашу мандрівку вулицями міста.
Ужгород на мапі
Переглянути Мандрівка Україною на мапі більшого розміру
|
 |
|
 |
|
Замовити фото ...
Поділитись:
|
 |
|
 |