Тячів

Місто Тячів (угор. Tecso, чеськ. Tiacevo, Tjacevo, Tacovo, Tjacev, рум. Teceu, Teceu Mare) районний центр Закарпатської області розташований у Хустській долині на правому березі р. Тиса.
Територія сучасного міста була заселена ще ще у 3 ст. до н. е.

Місто засноване у 13 ст. саксонськими поселенцями,запрошеними для роботи на виноградниках. Вперше місто згадується у 1329 р. в грамоті мадярського короля Карла І, де разом з Хустом, Вишковом, Довгим Полем та Сігетом було віднесене до королівських міст з наданням привілеїв.

В різні історичні періоди назва міста дещо відрізнялася: Thechew (1336), Techew (1406), Teczyo (1453), Thewche (1459), Tetso (1851). Мали місце й такі назви: Tetz, Tehez, Tetzo, Tyacsiv, Tyacsevo, Tecsev, але первинну назву міста встановити не вдалося. За легендою назва Тячів пов’язана з господарським хутором Теццев, що в перекладі означає “подобатися”.

Тячів Тячів

Розвитку міста посприяло його розташування на торговому шляху, який з’єднував Угорщину з Польщею через Яблуницький перевал.
Збереглася найдавніша відома печатка з гербом міста Тячева 1608 р.: на срібному тлі – чорний одноголовий орел.

Перший існуючий запис про герб міста датовано 1701 р.

Герб Тячева Герб Тячева Герб Тячева

Тячівці брали активну участь у визвольній антигабсбурзькій війні (1703-1711 рр.). Після поразки повстанців місто втратило свої привілеї. Поблизу Тячева діяли опришківські загони, очолювані І. Пинтею, І. Пискливим, Ф. Бойком та В. Микуляком.
У кін. лютого 1919 р. в Тячеві була встановлена Радянська влада, у другій половині квітня місто захопили румунські війська, а вже у вересні , після Сен-Жерменської мирної конференції, Підкарпатська Русь відійшла до складу Чехословацької республіки на правах автономії .
Після проголошення незалежності Карпатської України – 16 березня 1939 р. – місто зайняли угорські війська.

У жовтні 1944 р. в Тячів ввійшли Радянські війська, а в 1945 р. Підкарпатська Русь була приєднана до України і перейменована в Закарпатську область.
У роки існування СРСР в Тячеві діяло декілька промислових підприємств: консервний завод, молокозавод, металозавод, фабрика художніх виробів, автопідприємство, промкомбинат, оборонний завод “Зеніт” радіотехнічного профілю та інші, які забезпечували робочими місцями не тільки тячівців, але і жителів навколишніх сіл. Зараз більшість працездатного населення, принаймні чоловіки виїзджають на заробітки за кордон та в східні області України.

Тячів Тячів

У Тячеві з давніх часів діють три церкви: реформатська, римсько-католицька та греко-католицька.

Реформатська церква 15 ст. з годинником на вежі (вул. Незалежності/Леніна, №29).
Для її будівництва були використані стіни храму 12 ст., заснованого королем Лодиславом Великим. У 1556 р. храм став реформатським. До 1944 р. у церкві знаходилася найбагатша бібліотека Мараморощини.

Стеля реформаторської церкви викладена яскраво розмальованим кахлем. На стінах храму є дві стели з іменами вірників, які загинули у Першій і Другій світових війнах.

Тячів Тячів

Римо-католицька церква св. Стефана, 1780 р. (вул. Незалежності/Леніна, №27).

Тячів Тячів

Тячів

Греко-католицька церква була збудована у 1852 р. (вул.Кошута, №91). Перші згадки про церкву походять з 1801 р., коли вона ще була дерев’яною. Сучасні ікони та вівтар виготовлено у будапештських майстернях. На вежі церкви встановлено два дзвони: один роботи майстра Ф. Егрі (1924 р.), другий походить з м. Арад (Румунія) і був призначений для кафедрального храму в Сигеті.

У 1948 р., після заборони греко-католицької віри радянською владою, церква була передана православній громаді. Тривалий час у греко-католицький церкві почергово відправляли богослужіння як православні так і греко-католики, але, на жаль без конфліктів не обійшлося.
Католики називають церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці,а православні – Святопокровським собором.

Тячів Тячів

У Тячеві в липні 2010 р. була освячена верхня соборна Свято-Успенська православна церква. Декілька років громада молилася в нижньому храмі на честь святого рівноапостольного князя Володимира.
Збереглася також будівля синагоги, в якій нині розміщено спортзал.

На вулицях Тячева можна також побачити пам’ятник Тарасу Шевченку, погруддя угорському революціонеру Л. Кошуту, танкісту С. Вайді, Ш. Голлоші, обеліск воїнам-визволителям.

Тячів Тячів

Тривалий час в Тячеві працював угорський художник Шімон Голлоші. На будинку, де жив митець встановлена меморіальна дошка з написом на українській та угорський мовах.
У місті з 1910 по 1939 рр. жив і працював закарпатський письменник та педагог Олександр Маркуш.

 


Переглянути Тячів на мапі більшого розміру
Тячів, Тячівський р-н, Закарпатська область, Реформатська церква, Римо-католицька церква св. Стефана, Греко-католицька церква, соборна Свято-Успенська православна церква | Мандрівка Україною