Історія Ужгорода

Ужгород (угор. Ungvár) – найменший обласний центр України розташований на р. Уж в передгір’ї Українських Карпат на висоті близько 137 м н. р. м.

Ужгород

Археологічні знахідки на території сучасного Ужгорода належать до епохи раннього палеоліту (близько 100 тис. р. до н. е.). За всю свою багатовікову історію Ужгород мав різноманітні назви – Унгвар, Гунгвар, Онгвар, Унгуйвар, Унгоград, Гункбар, Оуггород тощо, але всі вони перекладаються, як «замок або місто на річці Уж». Одна із найдавніших згадок про місто під назвою Гункбар відноситься до 1154 р. і зафіксована вона у творі арабського географа-мандрівника Аль-Ідрісі “Книга Рожера”.

Ужгород Ужгород

Здавалося б з походженням назви міста все очевидно: місто стоїть на річці Уж, тому й зветься Уж-город. Проте плазун вуж в даному випадку до назви річки ніяк не відноситься: уж – це давньоруське слово ужина – «вузьке місце»(русло річки і справді вузьке та звивисте). Але деякі дослідники вважають, що назва річки Уж – це видозмінена ще старіша назва від тюркського слова «Унг», «онг», «хунг», що в перекладі означає “вода, річка”.

Ужгород Ужгород

Перша літописна згадка про місто Гунг в хроніці «Gesta Hungarorum»(«Історія угорців») сягає 872 р. Імовірно, що початком міста стало укріплене городище та поселення навколо нього. На думку українських вчених, місто було резиденцією слов’янського князя Лаборця, а угорські історики повідомляють, що в місті знаходилась резиденція Альмоса Аккора, одного з командирів кінноти князя Арпада. В 10 ст. на поселення напали кочові угорські об’єднання і захопили його. Місто отримало угорську назву Унгвар, а фортеця стала важливим опорним пунктом, який в 1086 р. витримав облогу половецького хана Кутеска. З 1214 р. Ужгород став центром комітату Унг.

Ужгород

В 1241 р. місто зруйноване монголо-татарами під проводом Батия. Історики вважають, що більшість закарпатських фортець того часу були земляними, а тому і не могли витримати облог кочівників. Така доля спіткала й ужгородське укріплення. У 1279 р. угорський король Ласло IV Кун (р.п.1272-1290) передав усі володіння комітату Унг в управління воєводі Фінті. А з 1290 р. господарем міста став феодал Аба Омодей. З 1322 р. і до 1691 р. Ужгород належить родині Другетів, які прийшли до Угорщини на поч. 14 ст. з Італії в супроводі правнука одного з останніх Арпадовичів та майбутнього короля Карла Роберта Анжуйського (р.п.1308-1342). Однією частиною міста – горянською – володів Філіп Другет, а іншою -дравецькою – Янош Другет. Філіп Другет будує на Замковій горі нову фортецю.

Ужгород

Після 1320 р. в Ужгороді побудовано міст, навколо замку селяться ремісники, селяни, дворові, замкові слуги, місто перетворюється на центр торгівлі. У 1327 р. після смерті Філіпа Другета, його майно успадкував брат Янош, який став радником короля, а в 1330 р. — жупаном комітатів Унг та Земплин. У 1380 р. місто отримало право на проведення щотижневого ярмарку, що тривало аж до радянських часів. В 15 ст. Ужгород невелике містечко в Північній Угорщині, де був військовий гарнізон, фортеця,проживало кілька десятків дворян, ремісників, торговців та понад 30 кріпосних сімей, хоча в 1430 р. місто одержує привілеї від короля й офіційно іменується “Привілейоване місто Ужгород“. Населення Ужгорода брало участь у селянській війні 1514 р., а з 1526 р. і до початку 18 ст. місто стало крайнім східним форпостом габсбургської Австрії на кордоні з Трансільванією. Незважаючи на складну політичну ситуацію, у 15-16 ст. зросла роль Ужгорода як економічного, торгівельного та івійськового центру. Зокрема зростання ролі торгівлі у розвитку міста засвідчує поява печатки з гербом міста: щит з двома виноградними лозами і двома гронами винограду.

Ужгород Ужгород

У 1631 р. Ужгород нараховував 238 землеволодінь, складався із десяти вулиць на правому березі Ужа, де проживало 1200 чоловік. У 1646 р. в Ужгородському замку за сприяння Анни Другет (Янни Якушич) та її брата, римо-католицького єпископа Юрія Якушича, 63 православні священики підписали Ужгородську унію, за якою було утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті. В кінці 17 ст. Ужгород став ареною жорстокої антигабсбурзької боротьби, яку очолював граф Імре Текелі ,один із керівників боротьби за незалежність Угорщини від австрійського панування. Повстанці захоплювали замок в 1679 та 1684 рр. і частково його зруйнували. 14 квітня 1684 р. в місті Кошице (Словаччина) повсталі повісили одного з останніх господарів фортеці та міста з династії Другетів – Жигмонда Другета.

Ужгород Ужгород. Замок

У 1691 р. помер останній член родини Другетів за чоловічою лінією. Новим наджупаном комітату Унг та власником Ужгородського замку став впливовий угорський магнат Міклош Берчені, дружиною якого була покійна на той час Христина Другет. У цей час Берчені було лише 22 роки і на руках він мав 3-х дітей. В 1695 р. Міклош Берчені одружився із 40-річною, але надзвичайно вродливою і заможною донькою державного судді Іштвана Чакі Христиною. Місцем проживання майбутнє подружжя обрало Ужгородський замок.

Ужгород Ужгород

Ужгород почав порівняно швидко відбудовуватись і став центром культурного й політичного життя краю кінця 17 — поч. 18 ст. Після поразки визвольної війни 1711 р. Міклош Берчені обрав долю вигнанця й оселився в Туреччині. Крістіна Чакі , залишивши усе своє багатство, розділила з чоловіком нелегке життя на чужині. У 1796 р. в Ужгороді було споруджено величезний млин, який забезпечував жителів міста та сусідніх сіл. У 1845 р. відкрилася перша друкарня. В 1873 р. з Ужгорода було прокладено залізну дорогу, що з’єднувала місто з Мукачево, продовжена в 1887 р. до Стрия, в 1893 р. – до Берегово, а згодом продовжена до Самбора.

Ужгород Ужгород

Сучасний залізничний вокзал вул. Станційна, №9.

Ужгород

В 1900 р. був побудований перший закарпатський спортивний стадіон «Спартак» (парк Підзамковий).

Ужгород

В 1919 р. за Сен-Жерменським мирним договором Закарпаття з центром в м. Ужгород переходить до Чехословаччини. В 1938 р. після підписання Мюнхенського договору місцевість було приєднано до Угорщини. В 1944 р. місто зайняли радянські війська, а в 1946 р. Ужгород став центром новоствореної Закарпатської області.

Ужгород Ужгород

В 1990 р. тут почали відроджуватись угорські громадські організації, а в 1991 р. Ужгород один із перших населених пунктів Радянського Союзу, який відмовився виконувати накази Москви. Місто розділене р. Уж на Старе місто (правий берег) та Нове місто(лівий берег), які з’єднують 6 мостів.

Ужгород

Сучасний Ужгород приваблює своєю різноплановою архітектурою. То ж розпочнемо нашу мандрівку вулицями міста.
 


Дивитись Ужгород на мапі більшого розміру
Ужгород, Закарпатська обл., історія міста | Мандрівка Україною