Закарпатський музей народної архітектури і побуту

На південному схилі Замкової гори, під стінами величного Ужгородського замку на площі 5,5 га розташований один з перших в Україні Закарпатський музей народної архітектури та побуту, побудований в 1970 р. в місці, яке називали “Відьмина яма” і де раніше спалювали тих, кого звинувачували у чаклунстві.
Жителі міста називають музей просто “село”.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

Експозиція ужгородського скансену налічує 12 хат, гражду, корчму, водяний млин, ступу-сукновальню, кузню, церкву, дзвіницю, каплицю, школу,а загалом – понад 14 тисяч експонатів.
Відвідувачі можуть ознайомитися зі зразками житла і садиб закарпатців низовинних районів – долинян, а на пагорбі – горян (лемків, бойків та гуцулів), а також типовою угорською та румунською архітектурою.

Розглянемо детальніше будівлі відповідно до схеми

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

1 – Головний корпус музею.
2 – Хата із с. Оріховиця Ужгородського району, кін. 18 ст. – трикамерна (кімната – сіни – комора), стіни з грубих дерев’яних плах, стеля з дощок, долівка глиняна, дах покритий спеціальними сніпками (жупами). Вздовж фасадної стіни тягнеться глинобитна галерейка – “підхижа”. Хата перевезена в Закарпатський музей народної архітектури і побуту в 1969 р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

До складу садиби крім хати входить 3 – Колодязь-журавель і 4 – Хлів.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

5 – Хата із с. Ракошино Мукачівського району, 1869 р. – трикамерна на невисокому кам’яному фундаменті з напіввідкритою галереєю вздовж фасаду, стіни дерев’яні, обмазані з обох сторін глиною, долівка глинобитна, дах з усіченими фронтонами, критий смерековим гонтом (шинглами). Хата перевезена в музей у 1969 р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

 

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

Поруч з хатою знаходиться хлів та голуб’ятник, а також 6 – Кіш з с. Руське Мукачівського району, 1886 – перенесений в Закарпатський музей народної архітектури і побуту у 1983 р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

7 – Хата із с. Стеблівка Хустського району, к 19 ст.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

8 – Румунська хата із с. Бедевля Тячівського району, 1888 р. – трикамерна, зрубна, на кам’яному фундаменті з напівзакритою галереєю вздовж фасаду, дах чотирисхилий покритий дранкою. Хата перевезена в музей у 1969 р.

Поруч знаходиться 9 – Оборіг із с. Бедевля Тячівського району. Оборіг – споруда для зберігання сіна, соломи, збіжжя.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

10 – Румунська хата із с. Середнє Водяне Рахівського району, поч. XX ст. – трикамерна з напівзакритою галереєю,зрубна техніка, чотирисхилий дах кроквяної конструкції, оздоблені вікна та двері. Перевезена в музей у 1969 р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

11 – Угорська хата із с. Вишкове Хустського району, 1879 р. – житло селянина – хлібороба зрубної техніки на високому кам’яному фундаменті з напіввідкритою галереєю, чотирисхилий дах кроквяної конструкції покритий гонтом.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

12 – Гуцульська гражда із с. Лазещина (присілок Стебний) Рахівського району, 18-19 ст. – зрубна техніка, трикамерне житло з прибудованими коморами та хлівами, надвірна комора і дровник, обнесена високим глухим парканом з вхідними воротами. Перевезена в музей у 1967 р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

 

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

13 – Гуцульська хата із селища Ясіня (присілок Кевелів) Рахівського району, сер. 18 ст. (частково перебудована у 1927р.) – трикамерна , зруб з колотих надвоє ясенових колод (протес), долівка глинобитна, дах чотирисхилий, покритий дошками-дранками. Встановлена у музеї у 1973 р.

14 – Зимовий сховок для картоплі.
15 – Бойківська хата із с. Гусний Великоберезянського району, 1 пол. 19 ст. – відноситься до типу “довга хижа”,споруджена на кам’яному фундаменті з галереєю, стіни зведені з дерев’яних брусів, дах чотирисхилий, покритий соломою. Перевезена в музей у 1967 р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

16 – Дерев’яна церква св. Архангела Михаїла із с. Шелестово Мукачівського району, 1777 р., визнана на початку 20 ст. найвидатнішим зразком народної архітектури Закарпаття. В 1927 р. для кращого збереження була перенесена з рідного с. Шелестова до Мукачево, а в 1974 р. – до Ужгорода.
Центральне місце в інтер’єрі займає чотириярусний іконостас з іконами 17-18 ст.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

Храм є зразком класичного поєднання двох стилів шатрового і барочного. Струнка башта церкви має висоту 22 м.
Поряд знаходиться дзвіниця з с. Вільховатий Рахівського району, кін. 19 ст., перенесена в музей у травні 2002 р. та 17 – Каплиця з села Новоселиця Міжгірського району, п.п. 19 ст. перевезена в музей в 1982 р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

18 – Школа із с. Синевирська Поляна Міжгірського району, 1883 (майстер Галай Юрко) – тридільна з відкритою галереєю вздовж фасаду, зруб зі смереки, дах чотирисхилий, критий дранкою, долівки глинобитні та із товстих дощок.

19 – Корчма із с. Верхній Бистрий Міжгірського району, 1860-і рр. перевезена в музей у 1975 р. Прямокутна зрубна будівля зі смерекових кругляків на невисокому кам’яному фундаменті , дах чотирисхилий, покритий дранкою. Внутрішнє планування: корчма з шинком, кухня, спальня, комора, сіни, янкір (приміщення для ночівлі).
Поряд знаходиться 27 – Кузня із с. Дубове Тячівського району, к. 19 – п. 20 ст. – збудована із смерекових брусів, дах двосхилий, з усіченими фронтонами, критий дранкою, внутрішні стіни і стеля обмазані глиною.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

22 – Водяний млин з с. Колочава Міжгірського району к. 19 – п. 20 ст. – має спільні риси з житловим будівництвом того часу, зруб з дерев’яних брусів, чотирисхилий дах покритий дранкою, два приміщення – для механізмів млина та для тимчасового мешкання млинаря. Був перевезений в музей у 1967 р.

Поряд знаходяться 20 – Ступа-сукновальня з с. Монастирець (споруда, в якій збивали шерсть у спеціальній ступі) та 21 – Валило із с. Пилипець Міжгірського району (дерев’яна діжка, звужена донизу, в яку з величезною силою падає потік води з підведеного жолобу для ущільнення виробів з вовни шляхом 6-8-годинного валяння).

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

23 – Бойківська хата із с. Рекіти Міжгірського району, поч. 19 ст. – трикамерна з відкритою галереєю, монументальний зруб, трапецієподібний одвірок, дах чотирисхилий, покритий соломою. В музей перевезена у 1967 р.
Поряд знаходиться 24 – Оборіг.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

25 – Хата із с. Тибава Свалявського району, кін. 18 ст. – трикамерна, дах чотирисхилий, покритий соломою, долівка глинобитна. В музей перевезена у 1967 р.
Є свідчення, що саме в цьому будинку в 1802 р. народився відомий історик, філолог та етнограф, дослідник історії Болгарії Ю. І. Венелін (Гуца).

26 – Хата із с. Гукливий Воловецького району, сер. 19 ст. – тридільна з відкритою галереєю вздовж фасадної стіни, зруб з дерев’яних кругляків, дах чотирисхилий, покритий соломою. Перевезена в музей у 1967р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

28 – Хата із с. Довге Свалявського району, 2 пол. 19 ст. – трикамерна з напівзакритою галереєю, стіни з кругляків обмазані глиною і пофарбовані в блакитний колір, дах чотирисхилий, покритий гонтом, долівка глинобитна. Перевезена в музей у 1969 р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

29 – Гончарна піч с. Великі Ком’яти Виноградівського району – реконструйована у 1984 р.

Ужгород. Закарпатський музей народної архітектури і побуту

Адреса: вул. Капітульна, №33-а
Працює щодня, крім вівторка.
Влітку: 10.00-18.00, на території можна гуляти до 20.00
Взимку: 9.00-17.00

 


Переглянути Ужгород на карті більшого розміру
Ужгород, Закарпатська обл., Закарпатський музей народної архітектури і побуту, музей “село” | Мандрівка Україною