Великі Сорочинці
Великі Сорочинці — село в Миргородському районі Полтавської області. У давнину — Краснопіль, а з 1620-х років уже відоме під назвою Сорочинці. У цей час належало Ієремії (Яремі) Вишневецькому (до 1648 року).
У 1648 року утворена Сорочинська сотня Миргородськго полку. Тут з’являються маєтності козацької старшини. Володіння в Сорочинцях і в сусідньому Хомутці мав хомутецький сотник, пізніше миргородський полковник Павло Апостол, який 1659 року був і наказним гетьманом. Він скуповував у Миргородському полку землі.
У 1732—1734 роках у Сорочинцях на замовлення гетьмана Данила Апостола споруджується мурована Спасо-Преображенська церква у стилі бароко.
У 1925 року Великі Сорочинці перейменовано на Нероновичі (на честь Євгена Васильовича Нероновича). У 1931 року повернено попередню назву.
Щороку в останню суботу та неділю серпня в селі проходить Сорочинський ярмарок. З 1999 року він Указом Президента отримав статус загальнонаціоного заходу.
Сорочинська ярмарка не була ні найбільшою, ні найвідомішою. Село Великі Сорочинці, напевно, так і залишилося б, як і багато інших сіл Полтави, маловідомим, якби його не прославив на століття великий земляк — український письменник Микола Васильович Гоголь. Саме тут, в будиночку, який на початку XІХ століття належав відомому тоді на Міргородщині лікареві Трохимовському, і народився майбутній письменник.
От як описує Н.В. Гоголь, як люди звідусіль їдуть на ярмарок: «Такою роскошью блистал один из дней жаркого августа тысячу восемьсот… восемьсот… Да, лет тридцать будет назад тому, когда дорога, верст за десять до местечка Сорочинец, кипела народом, поспешавшим со всех окрестных и дальних хуторов на ярмарку. С утра еще тянулись нескончаемою вереницею чумаки с солью и рыбою. Горы горшков, закутанных в сено, медленно двигались, кажется, скучая своим заключением и темнотою; местами только какая-нибудь расписанная ярко миска или макитра хвастливо выказывалась из высоко взгроможденного на возу плетня и привлекала умиленные взгляды поклонников роскоши. Много прохожих поглядывало с завистью на высокого гончара, владельца сих драгоценностей, который медленными шагами шел за своим товаром, заботливо окутывая глиняных своих щеголей и кокеток ненавистным для них сеном. Одиноко в стороне тащился на истомленных волах воз, наваленный мешками, пенькою, полотном и разною домашнею поклажею, за которым брел, в чистой полотняной рубашке и запачканных полотняных шароварах, его хозяин…».
У Сорочинцях, за замовленням гетьмана, споруджується красива Спасо-преображенська церква у стилі барокко. Центральна частина храму увінчана многозаломним куполом на дванадцятигранному барабані. У інтер’єрі панує чудовий семиярусний різьблений іконостас, утворений трьома іконостасами, які складаються більш ніж із ста ікон. А на стіні — гетьманській герб.
Переглянути Великі Сорочинці на карті більшого розміру
Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте або задайте питання першим