Спільноти Travel Ukraine & World
Youtube Telegram Instagram Facebook Pinterest Twitter

Бахчисарай. Свято-Успенський монастир

08.02.2012 305

Через Свято-Успенський монастир проходить дорога, яка веде до середньовічного печерного міста Чуфут-Кале.

Бахчисарайський Свято-Успенський чоловічий монастир, який ще називають Кримською Лаврою розташований на околиці Бахчисараю в Маріампольській ущелині або Мар’ям-Дере (Майрам-Дере), що у перекладі з татарської означає «ущелина Марії».

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир. Літографія, 1830-і рр.

За останніми дослідженнями заснування Бахчисарайської обителі відбулося в межах 11-15 ст.ст. Хоча, не виключено, що монахи оселилися в ущелині ще в 8 ст., коли в Крим, як і на інші окраїни Візантійської імперії, тікали прихильники шанування ікон (іконоборство). Імовірно, спочатку на схилі ущелини було вирубано храм, а вже пізніше навколо печерної церкви виник монастир. Приводом для створення храму стало явлення ікони Божої Матері, яка згодом отримала назву Бахчисарайської.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир. Гравюра 19 ст.

За однією з легенд поява образу Божої Матері на скелі врятувала місцевих жителів від страшного змія, який нападав на людей та скотину. Найцікавіше те, що образ шанували не лише християни, а й мусульмани. Деякі кримські хани після успішних походів робили багаті дари до нього.
За іншим переказом Бахчисарайський образ Божої Матері виявив на скелі пастух місцевого князя. Князь наказав перенести святиню в його дім, проте вже наступного дня ікону знайшли на скелі. Коли ж чудотворне повернення відбулося вдруге, тут вирубали печерний храм та помістили в нього ікону.

Бахчисарайський образ Божої Матері

Найдревніша документальна згадка про обитель відноситься до 16 ст. «Монастир Пречистої Богородиці на Салачиці» – саме так іменується Успенська обитель в грамоті царя Федора Івановича від 27 травня 1596 р., де зазначено що государ послав братії 15 рублів милостині. Необхідно відмітити, що пожертвування православним обителям за межами Росії було невід’ємною частиною політики російських правителів 15-16 ст.
Успенський монастир став оплотом всього православного Криму, незважаючи на те що знаходився у безпосередній близькості від столиці Кримського ханства – Бахчисараю.
Хоча обитель і мала величезне значення в поширенні православ’я, проте її минуле вкрай скупо висвітлене історичними джерелами.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир

Відомо, що з 17 ст. Успенський монастир став резиденцією Готфсько – Кафських митрополитів, які відповідали за греків та нащадків численних племен та народів Кримського півострова, які прийняли православ’я.
У 1774 р. в Добруджі (Болгарія) було підписано вигідний для Росії Кючук-Кайнарджийський мирний договір, за яким Кримське ханство перейшло під протекторат Росії, проте частина місцевих жителів виступила з відкритим повстанням.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастирДля наведення ладу на півострів був направлений князь О.О. Прозоровський з військами. 31 травня 1777 р. в листі генерал-фельдмаршалу П.О. Румянцеву-Задунайському він повідомляв, що поблизу Бахчисараю з давніх часів існує невелика грецька церква, висічена в горі, яка знаходиться в занепаді, і що місцевий архієрей(святитель Ігнатій, митрополит Готфський ) хоче побудувати тут новий храм. Проте втілити в життя грандіозні плани не вдалося і монастир чекав занепад. Святитель Ігнатій залишив Крим, а 30 тисяч християн півострова влітку та восени 1778 р., після отримання відповідного дозволу імператриці Катерини ІІ, переселилося в південні степи Приазов’я. Залишили монастир і насельники Успенського монастиря, відслуживши молебень перед Бахчисарайською іконою Божої Матері, яку забрали з собою. Проте після революційних подій 1918 р. образ було втрачено. Переселенців охороняли війська О.В. Суворова. Внаслідок переселення було засновано місто Маріуполь та ряд інших поселень, які отримали назви Ялта, Старий Крим, Мангуш та інші.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир

Навпроти Успенського монастиря до сьогодні збереглися залишки поселення Маріамполь (вірогідно похідне для назви Маріуполь ) – залишки зруйнованих наземних будівель, кам’яні сходинки в скелі, підрубки для дерев’яних конструкцій, печери господарського призначення, здичавілі фруктові дерева.

Успенський храм Бахчисарайського монастиря став приходським, і в 1781 р. в ньому почав служити грецький священик Костянтин Спіранді, якого запросив хан Шагін-Гірей за проханням нечисленної християнської общини Бахчисараю.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир

У 1783 р. Крим було приєднано до Російської імперії, що посприяло відродженню християнського життя на півострові. В цей же час церковний староста, Стефан Каліга, розширив печерний храм, влаштував при ньому ґанок та балкон. Бахчисарайський комендант,полковник Тотович, подарував церкві ікону Успіння Пресвятої Богородиці та замовив новий іконостас, а військовий губернатор М.В. Каховський зробив за власний кошт царські врата.

В 1800 р. в Бахчисараї з’явився новий приходський храм Миколи Чудотворця, тому монастирська Успенська церква перетворилася на звичайний цвинтарний храм без священнослужителя. Проте віряни все одно приходили сюди, відомо навіть кілька випадків чудотворного зцілення від ікони Успіня Богоматері.
Відновлення монаршого життя в Бахчисарайському монастирі пов’язане з діяльністю святителя Інокентія (Борисова), якого було призначено в 1848 р. на Херсонську кафедру, під протекцією якої тоді знаходився і Крим. Здійснюючи поїздку півостровом, новий владика звернув увагу на занепад більшості святих місць і запропонував відродити найбільш значимі монастирі.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир

15 серпня 1850 р. відбулося урочисте відкриття обителі. Настоятелем став архімандрит Полікарп (Радкевич). Спочатку монастир мав один храм, три приміщення та сім чоловік братії. Проте перед закриттям обителі в радянську добу тут було вже п’ять храмів, будинок настоятеля, двоповерховий корпус з трапезною, кухнею,пекарнею та келіями, два двоповерхових готельних корпуси,декілька келій вирубаних в скелі, а також побудованих під скелею та близько п’ятдесяти монахів. Всі монастирські будівлі розташовувались з обох сторін Маріампольської ущелини, а на південному схилі – навіть в три яруси.
На початку 20 ст. серед величних скель Качи-Кальйону виникло подвір’я Бахчисарайського монастиря – скиту св. Анастасії Узорішительниці.

В 1853-1856 рр. під час Кримської війни при монастирі діяв госпіталь. До нашого часу збереглося монастирське кладовище з могилами російських воїнів.
В 1921 р., після встановлення в Криму радянської влади, Успенська обитель, як і більшість інших монастирів, була закрита. На її території було розташовано колонію інвалідів ім. Артема. З 1929 р. почалося поступове руйнування монастирського комплексу. В роки Другої світової війни під час боїв за Севастополь у вцілілих монастирських будівлях розташовувався госпіталь. В 1970-80-х рр. тут знаходився психоневрологічний інтернат.
Відновлення монаршого життя в обителі стало можливим лише в 1991 р. В даний час значна частина будівель відновлена та відреставрована, серед них Успенська та Марківська церкви.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир

Відновлено також втрачений образ Бахчисарайської ікони Божої Матері. Новонаписана копія точно повторює оригінал і нині знаходиться в головному храмі обителі. Крім того в монастирі шануються ікони Божої Матері «Троєручиця» та «Всецариця», а також два ковчеги з мощами святих.

Віряни, туристи та мандрівники потрапляють спочатку на майданчик другого ярусу , який є своєрідним центром монастиря. Звідси на третій ярус ведуть величні кам’яні сходи, починається прохід до будинку настоятеля (др. пол. 19 ст.), келій та монастирської бібліотеки, а вниз збігають сходи, які з’єднують перший та другий яруси.
Нижній ярус закритий для відвідування туристами. Туди можуть потрапити лише паломники, які залишилися переночувати в монастирському готелі. На першому ярусі розташовані також братські келії , сховище, святкова трапезна, що збереглася ще з дореволюційних часів, сучасна братська трапезна,архієрейський готель (19-20 ст.), фонтан із золотими рибками, альтанка та ряд будівель господарського призначення. Трохи вище ущелиною зводиться монастирська лікарня з храмом на честь великомученика та цілителя Пантелеймона.

На майданчику другого ярусу – перед сходами, що ведуть на третій ярус, – знаходиться фонтан, увінчаний фігурою ангела, а біля проходу, що з’єднує майданчик з будинком настоятеля, є ще один невеликий фонтан прикрашений мозаїчною іконою Божої Матері «Живоносне Джерело». Трохи нижче другого ярусу зі скелі б’є джерело, яке забезпечує водою весь монастир.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир

Піднімаючись сходами на третій ярус не можна не помітити ліворуч в скелі рельєфні медальйони із зображенням монастирів, храмів та святих місць всього православного світу. В кожному медальйоні є отвори для зберігання землі, взятої з того місця, яке відповідає зображенню. Кількість медальйонів постійно збільшується.
Сходи на третій ярус закінчуються біля прохідної двоярусної дзвіниці. Ці сходи екскурсоводи зазвичай називають «сходами Гамлета», тому що саме тут у 1964 р. проходили зйомки епізоду художнього фільму «Гамлет» з І. Смоктуновським в головній ролі.
Відразу за дзвіницею – обширний майданчик , від якого вгору ведуть кам’яні сходи. Ліворуч сходами потрапляємо до Успенського храму, а праворуч – до Марківського храму.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир

З протилежного боку від дзвіниці майданчик огороджено воротами, куди закритий вхід не тільки для туристів, а й для паломників. За цими воротами продовжується другий ярус з монастирськими будівлями та церквою на честь рівноапостольних Костянтина та Олени, яка нині відновлюється.
Відомий монастир і чудесами, які відбуваються тут постійно. Зцілення від СНІДу, лейкемії, наркоманії – це лише мізерний список страшних хвороб, які змогли вилікувати в стінах обителі.
Монастир має власне господарство, яке частково забезпечує монахів продуктами харчування.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир
Проте не все так мирно в монастирському житті. Останні кілька років між монахами та місцевими татарами точиться боротьба за ділянку землі в південній частині ущелини. В 2001 та 2004 рр. справа дійшла до сутичок. Важко порозумітися монахам з туристами також. Група екскурсоводів навіть написала скаргу на ім’я правлячого архієрея про зловживання з боку братії. Також неприємна історія відбулася між юристом обителі та мною. Випадково було виявлено, що світлини з мого сайту Мандрівка Україною використовуються інтернет ресурсом монастиря без відповідних посилань на джерело. На вимогу видалити світлини, на розміщення який я не давав згоди у відповідь отримав нахабну відповідь та вимогу видалити всю інформацію про монастир та світлини монастиря з сайту Мандрівка Україною, аргументуючи тим що це приватна власність обителі. Дуже сумно що невідомо хто засів в святині, підбурює людей та краде чужу інтелектуальну власність та ще і бреше стосовно авторства.

Дорогою до монастиря на території селища Старосілля (Салачик) можна також оглянути колишній палацовий комплекс кримських ханів Ашлама – сарай. Ханський палац Девлет-Сарай та мечеть, на жаль, не збереглися. Всі бажаючі можуть подивитися відреставрований в 2009 р. турецькими майстрами дюрбе Хаджі-Гірея 1501 р., де поховано 18 членів ханської династії.

Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир Бахчисарай. Свято-Успенський чоловічий монастир

Поряд розташована будівля мусульманського духовного училища 1500 р. – Зинджірли- медресе, відреставрована в 2003-2009 рр. Неподалік знаходиться двоповерховий корпус 1908 р., де в липні 2011 р. було відкрито унікальний музей кримської історії «Ларіше». В 2008 р. було розкопано залишки громадських лазень. Музейний комплекс також перебуває в контрах з насельниками монастиря, а причина одна і таж – земля.

Через Свято-Успенський монастир проходить дорога, яка веде до середньовічного печерного міста Чуфут-Кале. Рухаючись близько 1 км вгору ущелиною Мар’ям-Дере можна дістатися до підніжжя плато Чуфут-Кале.

Джерело:
За матеріалами щотижневого видання “Православні монастирі. Мандрівка святими місцями”, №84,2010.

Де зупинитись

На жаль, зараз неможливо здійснювати бронювання з метою відпочинку в Криму на нашому сайті.

Де знаходиться

Сервіси, якими ми користуємося, коли плануємо подорож


Booking.com - Найбільший сервіс пошуку готелів. Знижки 10% - 15%. Наш досвід бронювання.

Hotline.Finance – Онлайн-сервіс страхування подорожей, зелена картка "green card", ОСАЦВ, КАСКО, страхування майна. Постійна знижка -6% з промокодом TUW6 . Наш досвід страхування.

INFOBUS.eu | Квитки онлайн - Інтернет-платформи з продажу квитків на автобус, Ж/Д, Авіа, наявність, акції.

Viator - Замовити екскурсії від місцевих гідів.

DiscoverCars – Сайт з високим рівнем відгуків клієнтів для порівняню прокату автомобілів. Наш досвід оренди авто.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте або задайте питання першим

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*