Харків. Площа Конституції
Площа Конституції — центральна площа Харкова, що виникла між Харківською фортецею та міськими поселеннями.
Площа Конституції — центральна площа Харкова, що виникла між Харківською фортецею та міськими поселеннями на півночі та сході і стала місцем становлення торгівельної «міці» міста. В 1659 р. тут відбувся перший міський Успенський ярмарок.
Ярмаркова площа – з другої половини 17 ст. і до 19 ст., оскільки на ній проходили щорічні Успенські ярмарки.
Микільська площа
Микільська площа – за назвою сторожової вежі, яка стояла раніше на місці сучасного Університету мистецтв (будинок №13).
Площа М. С. Тевелєва – з січня по червень 1919 р. і з 1920 по 1975 р., названа на честь більшовика, члена підпільного губкому РКП (б), убитого німецькими окупантами в 1918 р.
Площа Радянської України – з 1975 р. по 1996 р.
Площа Конституції – з 1996 р.
Будинки площі Конституції
Від площі йшла дорога до москви – Московська вулиця (нині Московський проспект), до Сум – Сумська вулиця. Від площі Конституції також беруть початок вул. Короленко, пров. Мечнікова, Бурсацький спуск, пров. Радянський, пров. Спартаківський. В південній частині площа примикає до площі Рози Люксембург, Вірменського, Плетнівського та Костюринського провулків.
Площа як прекрасний міський ансамбль почала створюватися з 19 ст. Нині майже кожен будинок на площі Конституції є архітектурною пам’яткою.
Західну частину площі починає велика гарна будівля в стилі неокласицизму, нині будівля називається – Палац праці (площа Конституції, №1). Побудовано будинок в 1914-1916 рр. (арх. І.О. Претро). Назва «Палац праці» пов’язана зі столичним періодом життя Харкова – тут розташовувались Наркомат праці та Всеукраїнська Рада професіональних союзів. На першому поверсі будинку знаходяться різноманітні магазини, а верхні поверхи зайняті численними офісами.
Будинок колишнього магазину залізних виробів Пономарьова та Рижова (площа Конституції, №3) побудований у 1894 р. в стилі бароко за проектом невідомого архітектора. У 1954 р. в будинку було надбудовано два поверхи(арх. Д.Л. Зеліченко), а через рік – прибудований житловий будинок з магазинами. В радянський час в ньому розташовувався магазин «Люкс» – «Все для жінок», а в наш час магазин «Адідас».
Харківська міська рада
В будинку за адресою площа Конституції, №7 розташована Харківська міська рада. Першу будівлю для міської думи на цьому місці було побудовано в 1885 р. за проектом Болеслава Міхаловського. Близький до сучасного вигляду будинок набув в 1932 р. після реконструкції в стилі постконструктівізму (арх. В.Троценко та В. Пушкарьов).
Під час Другої світової війни будівля була практично зруйнована, тому в 1947 – 1950 рр. було здійснено заходи по відновленню та реконструкції з елементами стилю сталінський ампір за проектом архітекторів В. Петі, Ю. Чоботарьова, В. Костенко та інженера В. Харламова.
Між будинком №3 та №7 проходить невеличкий Радянський провулок, що зв’язує площу Конституції з вулицею Квітки-Основ’яненко. Свого часу це був Капелюшний провулок, тому що тут знаходились майстерні з виготовлення головних уборів.
В 1925 р. замість невеличкого будинку з колонами, що належав видавництву газети «Південний край», було побудовано будівлю пасажу «Новий» в стилі модерн (арх. О.В. Лінецький). В наш час тут знаходиться магазин «Дитячий світ» (площа Конституції, №9).
Університету мистецтв ім. Котляревського
Далі ,на площі Конституції, №11, знаходиться будівля Університету мистецтв ім. Котляревського. Будинок побудували у 1900 р. з використанням елементів стилів ренесансу та бароко (арх. Б. Міхаловський).
Спочатку будинок був двоповерховим та належав купцеві Гладіліну. В 1929 р. його було надбудовано без зміни архітектурних форм (арх. П.З. Крупко). У будинку на першому поверсі розташована крамниця «Ведмедик», де зберігся інтер’єр кін. 19 ст. кондитерської крамниці фірми «Жорж Борман». Шоколадно-вафельні торти «Деліс»(«Деліз»)були своєрідним брендом фабрики та користувалися успіхом на території всієї російської імперії.
Продовжує архітектурну тему ще один будинок , який також належить Університету мистецтв ім. Котляревського (площа Конституції, №13). Спочатку будинок був двоповерховим . Тут знаходився магазин галантерейних товарів фірми «Альшванг». У 1925 р. будинок надбудували (арх. О.В. Лінецький). В часи НЕПу тут розміщувалася Товарна біржа, потім до війни – видавництво газети «Комуніст» . В 60-х рр. 20 ст. було безповоротно втрачено скульптури, які прикрашали будівлю.
Відразу за цим будинком проходить невеликий Спартаківський провулок (колишні назви Ярмарковий, Монастирський пров.), який зв’язував площу Конституції з в’їздом до Покровського монастиря. Нині в’їзд дещо зміщено на північ. Вся забудова вулички була втрачена в роки Другої світової війни.
В перші роки радянської влади будівлю було реконструйовано, розширено та подовжено (арх. А. Лінецький), після чого в ній розмістився Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет УССР (ВУЦИК УССР). Після перенесення столиці до Києва, в 1935 р. було проведено ще одну реконструкцію (арх. П. Шпар), після чого тут відкрили перший в країні Палац піонерів. До речі, першу в СРСР новорічну ялинку запалили саме в Харківському будинку піонерів грудні 1935р.
В період Другої світової війни будівлю було зруйновано і, не дивлячись на можливість відновлення споруди, її було розібрано, а на цьому місці влаштовано сквер, де в 1975 р. встановили Монумент на честь проголошення Радянської влади в Україні.
Монумент не користувався популярністю у харківчан і його іронічно називали «П’ятеро з ломбарду несуть холодильник». Позаду пам’ятника знаходиться п’ятиповерхова будівля ломбарду (з 1970-х рр. Харківський історичний музей), а в 1948 р. в місті проходив гучний кримінальний процес під назвою «Шестеро з ломбарду». Судили співробітників харківського міського ломбарду, які брали у громадян речі за заниженими цінами і в разі неповернення переоформляли їх за реальною ціною, фальсифікували дані бухобліку, робили незаконні перезастави однієї і тієї ж речі, скуповували і продавали крадене. 17 червня 1948 р. підсудні були засуджені до вищої міри покарання – розстрілу.
В 2011 р. почалися роботи з демонтажу монумента, який планується встановити біля Будинку культури «Харківського тракторного заводу» на проспекті Серго Орджонікідзе. 22 серпня 2012 р. після реконструкції 2011-2012 рр. президентом України В. Януковичем було відкрито новий пам’ятник Незалежності України – «Україна, що летить» (ск. О. Рідний, Г. Іванова). Загальна висота монументу становить 16,5 м. Постамент виконано з гранітних плит сірого кольору, фігура жінки і куля з бронзи.
В цій частині площі Конституції розташовані також дві станції метрополітену: «Історичний музей» Салтовської лінії та «Радянська» Холодногірсько-Заводської лінії, пов’язані між собою підземним переходом.
Прекрасна будівля Торгового банку (Московського купецького банку) на площі Конституції, №26 також побудована архітектором О. Бекетовим в 1899 р. в традиціях західноєвропейського модерну. Будівля постраждала в роки Другої світової війни і була відновлена в 1949 р. (арх. Н. Підгорний), після чого в ній розмістився Всесоюзний науково-дослідний інститут організації шахтного будівництва, а потім – Будинок науки та техніки.
Ще одне творіння архітектора О.Бекетова в стилі модерн – будівля Волзько-Камського банку, 1907р.(площа Конституції, №24). До революції в будинку працював магазин екзотичних рослин І. Кабештова. В столичний період будівлю займав Наркомат охорони здоров’я. В 1960 р. будинок було реконструйовано для Театру ляльок ім. В. Афанасьєва (арх. Б. Клейн, Є. Любомілова).
Поряд знаходиться будівля колишнього Міжнародного санкт – петербургського банку в стилі французького ренесансу побудови 1913 р.(арх. В. Величко). З 1992 р. тут знаходиться Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» (площа Конституції, №22).
Замикає ряд житловий будинок 1950-х рр. (арх. В. Костенко та Є. Пономарьова) зведений на місці зруйнованого в роки Другої світової війни готелю «Красная»/«Метрополь», 1914 р., арх. Б. Корнєєнко (площа Конституції, №20).
Будинок на площі Конституції, №16 спочатку був триповерховою будівлею, а в 20-30-і рр. 20 ст. надбудований на один поверх. Ліпнину та частину балконів було демонтовано, а будинку надано риси модного в той час конструктивізму. Нині будівля обкладена плитами різного кольору, що в деякій мірі її облагородило та використовується різними адміністративними установами. На першому поверсі знаходиться популярний ювелірний магазин «Чарівниця».
Завершує ряд одна з перших кам’яних будівель на площі побудована в 1849 р.(арх. Ф.Данілов) на місці невеличкого Братського будинку Успенського собору (площа Конституції, № 12). В будинку знаходились квартири для приїжджих представників духовенства. В 1900 р. будівлю було надбудовано на два поверхи та прикрашено еркером і невеликою вежею(арх. Б. Міхаловський, М. Ловцов). Будинок був також добре відомим харківчанам майстернею «Годинники Яковлєва». Нині тут знаходяться різноманітні організації.
На розі площі Конституції та Московського проспекту не можна не помітити величезну будівлю Харківського заводу транспортного машинобудування ім. В. Малишева (ХЗТМ), яку ще називають «Будинок зі шпилем» (площа Конституції, №2/2). Одинадцятиповерхова частина будинку розташована на розі площі Конституції та Вірменського провулку. Ще одна сторона будинку виходить на провулок Короленка.
Невеликі будинки, що знаходилися на території нинішньої будови були практично повністю зруйновані в роки Другої світової війни,тому в 1950 р. Харківський трубний завод розпочав будівництво житла для своїх співробітників за проектом архітектора П. І. Арєшкіна в стилі «сталінський ампір». У 1954 р. була завершена основна 7-поверхова частина будинку з 11-поверховою вежею, увінчаною шпилем. Власне цей шпиль і дав у майбутньому назву будівлі. У 1967 р. було завершено будівництво 9-поверхового крила будівлі на Вірменському провулку з поштовим відділенням. Цю частину будівлі зводили за часів розпочатої М. Хрущовим боротьби з «архітектурними надмірностями», тому вона неприваблива в архітектурному відношенні.
У 2008 р. «Будинок зі шпилем» посів сьоме місце в міському конкурсі «Сім чудес Харкова».
Російське вторгнення в Україну (2022 році)
2 березня 2022 року, під час боїв за Харків, був обстріляний російською армією Палац праці, постраждали й сусідні будівлі, прилеглі житлові будинки, міська рада та інші.
Де зупинитись
При зменшенні карти, можна побачити більше пропозицій. Наведить курсор на прямокутник з ціною для того щоб побачити інформацію про помешкання, або натиснить щоб перейти на бронювання.
Booking.com