Драгово – Забрідь
Визначною пам’яткою села є жіночий монастир Святого Архангела Михаїла, розташований за кілька кілометрів звідси в лісі.
Село Забрідь (угор. Gazlo) Хустського району, Закарпатської області розташоване на березі річки Теребля. Перша письмова згадка про поселення сягає кін. 16 ст.
Визначною пам’яткою села є жіночий монастир Святого Архангела Михаїла, розташований за кілька кілометрів звідси в лісі. Але оскільки від монастиря до сусіднього села Драгово відстань також не велика, то майже всі офіційні джерела вказують місцезнаходження монастиря в с. Драгово – Забрідь, а сам монастир увійшов в історію як Драгівський.
Драгово (до 1995 р. Драгове, угор. Kovesliget) село Хустського району, Закарпатської області вперше згадується з середини 14 ст.
Свято – Михайлівський жіночий монастир було засновано в 13 – першій половині 14 ст. дідом або батьком (воєвода Сас) воєводи Баліци і магістра Драга. Баліца і Драг добре дбали про монастир, навіть, виклопотали для обителі патріаршу ставропігію.
Драгівські та забрідські старожили розповідають, що монастир був сполучений підземним ходом (близько 13 км) з монастирем у селі Угля, Тячівського району, а в його підземеллях схована бібліотека з безцінними стародавніми книгами.
З 1556 р. монастир підпорядковується Мукачівському єпископу, а з 1670 р. переходить до кальвіністів.
Існує припущення, що в 17 ст. в монастирі була друкарня.
За переказами, кальвініст Лошвай (Ілошвай) спалив монастир разом зі 130 монахами на третій день Великодня. Та повертаючись після кровопролитя додому, Лошвай впав з коня біля річки, де і був ним затоптаний до смерті.
Після Першої світової війни з’явилася ідея відродження обителі. За відбудову храму взявся ієромонах Вікентій (Орос). У 1939 р. був освячений фундамент під монастирську церкву та відправлена панахида за загиблими монахами. Монастир було освячено як жіночий.
У 60-х рр. монастир знову було зруйновано, але вже радянською владою. Залишилися лише два корпуси, в яких розташувалася фетро-фільцева фабрика та піонерський табір.
У 1990 р. монастир було повернуто Православній Церкві, а в 1993 р. побудовано великий соборний храм Архістратига Михаїла.
В 1999 р. була освячена церква на честь ікони Божої Матері “Живоносне Джерело”, а в 2002 р. – Петропавлівська каплиця.
Монастир має також домову церкву Іоанна Предтечі.
Монастир зберігає велику святиню – частки мощей преподобних Києво-Печерських, які у 2001 р. були передані обителі преосвященнішим Іоанном, єпископом Хустським і Виноградівським.
Де зупинитись в Закарпатті
При зменшенні карти, можна побачити більше пропозицій. Наведить курсор на прямокутник з ціною для
того щоб побачити інформацію про помешкання, або натиснить щоб перейти на бронювання.
Booking.com
Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте або задайте питання першим