Городище

Городище — місто, районний центр Городищенського району Черкаської області. Городище розкинулось на берегах тихоплинної річки Вільшанки, правої притоки Дніпра. Перша писемна згадка належить до ХVI століття. Але історія поселення набагато древніша. У 1527 р.

Городище було спалене монголо-татарами і відновлене лише через століття і належало Конецпольському. Місто розвивалося і в 1793 році стає волосним центром Черкаського повіту. Городище належало графу Потоцькому, який подарував його своїй племінниці Браницький, а та своїй дочці – дружині графа Воронцова. Потім в Городищі було головне управління маєтками графа Михайла Воронцова та його племінниці Катерини Балашової. Визначною подією в історії міста було будівництво між Городищем і Млієвом механічного і цукрового заводів братів К. і Т.Яхненко та Ф. Симиренко. З Городищем пов’язані такі видатні діячі як: поет-байкар П.П.Гулак-Артемовський, композитор та співак С.С. Гулак-Артемовський, Т.Г.Шевченко, М.П. Драгоманов, М.І.Костомаров, П.П.Чубинський, знамениті садівники Лев Платонович та Володимир Львович Симиренки та багато інших.

Істоіря духовного життя Городища налічує декілька церков: Михайлівську (1844 р., православна церква побудована в формах неоготики), Покрівську (1742 р.), Преображенську (1846 р.) та церкву в ім’я Архідиякона Стефана (1858 р.).

Городище

У Л. Похилевича сказано: “В самому містечку – три приходські церкви: Михайлівська мурована з такою ж дзвіницею, готичної архітектури,побудована в 1844 році на кошти покійного князя Михайла Воронцова. До цього часу на цьому місці існувала церква Богородична, про стан якої, рівно як і інших городищенських церков,на початку минулого століття можна читати в візитах Смілянського деканату за 1741 і 1746 роки. Із них між іншим видно, що Богородична церква побудована 1728 роках, була дерев’яна, з трьома куполами, що” дзвіниці особливої не було, а два дзвони висіли на стовпах” та ін. Михайлівська церква зарахована до третього класу і має 35 десятин землі. Покрівська дерев’яна побудована в 1742 році, але фундаментально виправлена в 1847 році з дзвіницею. По штатах зарахована до п’ятого класу. Преображенська дерев’яна, на утриманні прихожан, так як вона не увійшла в штат. Вона побудована в 1846 року на місці старої, з 1722 року побудованої. Крім цих церков, в 3-х верстах від Городища і на такій же відстані від с. Млієва на заводі знаходиться згадувана церква Стефанівська, побудована Стефаном Яхненком…”

Городище Городище Городище

Преображенську церкву в 1933 році закрили і використовували як зерносховище, в кінці 40-х розібрали, а матеріали використали для побудови колгоспних комор. Після того як церква була зруйнована, прихожани купили хатину, яка стоїть і досі, і там продовжувались служби. У 1992 році в день храмового свята церква була силою відібрана у православних. Покровська церква була теж зруйнована в радянські часи. Зараз на її місці побудовано каплицю, закладено парк та встановлено меморіальний знак на честь Героїв Чорнобиля.





Стефанівська церква міста Городища була була відбудована в 1998 році. Свято-Михайлівська церква була в 1933 році закрита, дзвіницю зруйнували. Приміщення церкви використовували як склад, зерносховище (що цікаво зерно постійно прростало) та кінотеатр. В 1941 році церква знову стала діючою.

2 липня 1961 року представник влади під приводом перевірки справності електрики відібрали у місцевого священика ключі. В короткі строки було вивезено церковне майно, ікони понищено, а те що залишилося склали на горищі місцевого відділу міліції. Злочинцям та правопорушникам, затриманим на 15 діб, як покарання, давали сокиру та вимагали рубати церковне майно на дрібні трісочки. Проте, деякі ікони все ж збереглись до нашого часу.

Городище Городище Городище

В 1989 році на прохання віруючих приміщення церкви, що на той час використовувалось як спортзал, було повернуто. Споруда перебувала у жахливому стані,розписи покриті кількома шарами фарби та штукатурки. Але завдяки громаді та енергійному священику Івану Жигало восени цього ж року в храмі знову зазвучала молитва. Отець Іван розповів, що не зважаючи на товстий шар фарби на стелі храму чітко проступили обриси голуба, якого можна зараз побачити на фоні чудового розпису, а малярі та художники, які проводили реставрацію зізнаються, що аналогів розпису ніколи і ніде не зустрічали. Розпис “Страшний суд” охоплює площу близько 100 кв. метрів.

Поблизу церкви є парк ,в якому знаходиться незвичайна композиція дерев’яних скульптур “12 місяців”.

Городище

Також у Городищі на хуторі Набоків є дерев’яна церква на честь святителя Миколая Чудотворця.

 


Переглянути Городище на карті більшого розміру



Городище, Городищенський р-н, Черкаська обл. | Мандрівка Україною Travelua