Перевали на Закарпатті

Більшість головних перевалів Українських Карпат знаходяться в сідловині Верховинського вододільного хребта, у схили якого глибоко врізані верхів’я річок.

Найзахідніший з них Ужоцький перевал, через який проходить шосе, що з’єднує Ужгород і Самбір. Він має висоту 852 м (у багатьох джерелах помилково вказано 889 м). Сьогодні Ужоцький перевал є важливою магістраллю не тільки для автомобільного, а й для залізничного транспорту. Тут прокладено 14 залізничних тунелів.

Ужоцький перевал Ужоцький перевал

 


Переглянути Ужоцький перевал на мапі більшого розміру

Наступний головний перевал на Верховинському вододільному хребті у південно-східному напрямку – Руський шлях – 1217 м – це пішохідний перевал і найбільшу цікавість становить для пішохідних туристів. Через нього можна перейти з Либохори у Львівській області до села Буковець у Закарпатській області.


Переглянути Руський шлях на мапі більшого розміру

Верецький перевал (Ворітський, Руські Ворота), як і Руський шлях та ще два наступних перевали знаходиться на вододілі річок Стрия та Латориці. Верецький перевал має висоту 840 м над рівнем моря. Сьогодні через Верецький перевал проходить шосе із Стрия до Мукачево та автомагістраль європейського рівня Київ – Чоп.

Верецький перевал Верецький перевал

 


Переглянути Верецький перевал на мапі більшого розміру

Дещо південніше Верецького на вододільному хребті знаходиться Середньоверецький перевал – 839 м. На під’їзді до нього із сторони Львівщини між селами Тухолька і Климець потрібно здолати ще один з двох Климецьких перевалів нижчого порядку, що з’єднують басейни річок Опір і Стрий. Висота нижчого 932,3 м, а вищого – 1001,2 м.


Переглянути Середньоверецький перевал на мапі більшого розміру

Басейни Опору (Дністра) і Вічі (Тиса-Дунай) з’єднує автомобільний Воловецький перевал (Бескид, Скотарський) висотою 974,5 м. Поблизу нього вододільний хребет довгим тунелем перетинає залізниця СтрийМукачево. Тунель протяжністю 1750 м.


Переглянути Воловецький перевал на мапі більшого розміру

Від верхів’їв Мізунки та лівої притоки Ріки – Лопушної до Ясинської улоговини широкою смугою простягається друга підобласть Вододільно-Верховинських Карпат – Привододільні або Внутрішні Ґорґани. Вододільна частина підобласті починається від Торуньського перевалу – 930,6 м і йде низькогір’ям з абсолютними висотами близько 1000 м. Через цей перевал проходить автотраса Долина – Міжгір’я.
Далі на вододільному хребті окремі вершини то піднімаються до 1200-1400 м (Вишківський Ґорґан – 1439 м) то опускаються до висот 1000-1200 м (Верх Чорної Ріки – 1269 м).


Переглянути Торуньський перевал на мапі більшого розміру

На відрізку Привододільних Ґорґан (1000-1200 м)знаходиться пішохідний на сьогодні Німецький перевал – 1177 м. Назва його походить очевидно від того, що в часи Австро-Угорщини та Чехословаччини на Закарпатті у верхів’ях Мокрянки сформувався осередок німецького заселення.


Переглянути Німецький перевал на мапі більшого розміру

Головний карпатський вододіл в північному напрямку знижується до висот близько 1300 м та виходить на хребти Скибових Ґорґан – Кінець Ґорґану (1580 м), Тавпиш (1451 м), Таупширку (1464 м). У найвищій частині Привододільних Ґорґан і всієї геоморфологічної області Вододільно-Верховинських Карпат знаходиться умовно проїзний перевал Легіонів (1110,2 м). Його назва пов’язана з подіями першої світової війни. Тут в 1914 р. польські легіони, що складались переважно з юнаків віком 16-20 років, ціною своєї загибелі зупинили наступ російських військ на Закарпаття. Сьогодні на перевал із с. Бистриця (Івано-Франківська область) виводить ґрунтова дорога, яка у верхній частині брукована.


Переглянути перевал Легіонів на мапі більшого розміру

Далі у південно-східному напрямку головний карпатський вододіл виходить на хребет Братківської з вершинами Дурня – 1705 м, Гропа – 1759 м, Братківська – 1788 м, Руська – 1677 м, Штиришора – 1612 м, Чорна Клива – 1719 м.

На схід від Чорної Кливи головний карпатський вододіл заходить у межі Ясиня-Ворохто-Путильського низькогір’я. У зниженій частині вододільного хребта знаходиться Яблуницький перевал – 921 м, через який проходить шосейна дорога з долини Пруту в долину Чорної Тиси.

Яблуницький перевал Яблуницький перевал

 


Переглянути Яблуницький перевал на мапі більшого розміру

Неподалік від Яблуницького у східному напрямку знаходиться умовно-проїзний Вороненківський перевал – 879,3 м. Тут проходить залізниця, що веде зі Львова у Рахів.


Переглянути Вороненківський перевал на мапі більшого розміру

Обігнувши з півночі розлогу Ясинянську міжгірну улоговину головний карпатський вододіл виходить на Полонинсько-Чорногірські Карпати. Спершу проходить вершинами хребта Кукул (1539 м), а далі на Говерлу (2061 м) і тягнеться у південно-східному напрямку до вершини Піп Іван (2028,5 м). Звідти через Васкуль (1731м), Щавник (1378 м), Радуль (1598 м) виходить на Стіг (1651 м). Від Стога починаються куполоподібні скелясті вершини Чивчинських гір. З безіменної вершини (1557 м) головний карпатський вододіл виходить за межі території України у Румунію.

За статтею Й. Гілецького Перевали Українських Карпат.

Перевали Українських Карпат, Закарпаття, Ужоцький перевал, Яблуницький перевал, Верецький перевал, Вороненківський перевал, перевал Легіонів, Німецький перевал, Вишківського перевалу, Воловецький перевал, Середньоверецький перевал, Руський шлях | Мандрівка Україною