Ужоцький перевал
Ужоцький перевал входить до програм численних туристичних маршрутів. Мальовнича місцевість з крутими серпантинами нікого не залишає байдужим.
Ужоцький перевал – лежить на межі Галичини і Закарпаття на висоті 852 м н.р.м., на вододілі басейнів Вісли, Дунаю та Дністра, поблизу кордону з Польщею.
Мальовнича траса, яка пролягає через перевал охоплює ландшафтну зону від селища Турки до Ужгорода і перетинає Верхньодністровські Бескиди з буковими та ялицево-буковими лісами, Полонинський хребет з переважно буковими лісами та Вигорлат-Гутинський хребет з буковими та дубово-буковими лісами.
Звідси відкривається неперевершена панорама полонини Равка, 1269 м (Східні Бескиди) та г. Остра, 1408 м (Полонинські Карпати).
Таким чином Ужоцький перевал входить до програм численних туристичних маршрутів. Мальовнича місцевість з крутими серпантинами нікого не залишає байдужим.
Ужоцький перевал має багату історію. У часи середньовіччя тут проходив торговий шлях з Київської Русі до країн Дунайського басейну.
Більша частина території навколо перевалу належить до земель лемків – невеликої етнічної групи українців, які мешкають в горах та вирізняються оригінальним побутом і дерев’яною архітектурою. В населених пунктах Ужок, Сіль, Кострина, Сухий, Гусний збереглися унікальні пам’ятки дерев’яної архітектури – храми 17-18ст.
У 1872 р. на перевалі було введено в експлуатацію залізничну магістраль, що сполучала Будапешт зі Східною Галичиною.
У 70-х – 90-х рр. 19 ст. через перевал було побудовано залізничну колію Ужгород – Великий Березний та Ужгород – Перемишль – Львів.
Ужоцький перевал був адміністративним кордоном Угорщини та Галичини в складі Австро-Угорщини та став місцем кривавих бойових дій під час Першої світової війни.
Протягом 1914 – 1915 рр. його декілька раз захоплювали російські війська, але зрештою він залишився в руках Австро-Угорської армії.
Як згадка про криваві події минулого тут стоїть пам’ятник на честь 363 полеглих воїнів у формі зрізаної кам’яної піраміди з хрестом та табличками українською, угорською, німецькою та російською мовами: “Воїнам армій Російської та Австро-Угорської імперій, які загинули в боях за Ужоцький перевал у роки Першої світової війни”.
Пам’ятник було освячено восени 2007р. єпископом Мукачівським та Ужгородським УПЦ та ксьондзом РКЦ в Україні.
Поряд знаходиться також військове кладовище (1914 – 1918 рр.), де поховано воїнів двох ворогуючих армій часів Першої світової війни та пам’ятний знак на честь полеглих воїнів часів Другої світової війни.
Після Першої світової війни перевал розділив чехословацько-польський кордон, а після захоплення Угорщиною території нинішнього Закарпаття в березні 1939 р. тут було засновано новий угорсько-польський кордон. З вересня 1939 р. до червня 1941 р. перевал розділяв угорсько-радянський кордон.
Під час Другої світової війни у 1943 – 1944 рр. угорські та німецькі війська побудували в Східних Карпатах так звану “лінію Арпада”, що представляла собою багатокілометрові траншеї на схилах, бетонні та дерев’яно-земляні бункери. Загалом оборонна лінія простяглася майже на 600 км, але не була суцільною і складалася з окремих вузлів оборони. До наших днів збереглися фрагменти фортифікаційних споруд та окопів.
Після приєднання Закарпаття до Радянського Союзу перевал став адміністративним кордоном Львівської та Закарпатської областей.
Сьогодні Ужоцький перевал є важливою магістраллю не тільки для автомобільного, а й для залізничного транспорту. Тут прокладено 14 залізничних тунелів.
Залізниця близько 15 км йде вздовж Сану, потім перетинає Санський хребет тунелем і виходить у басейн Стрия (права притока Дністра).
Шосе з Ужоцького перевалу спочатку йде у північному напрямку майже по лінії Головного Європейського вододілу, а далі опускається у долину Стрия.
Де зупинитись
При зменшенні карти, можна побачити більше пропозицій. Наведіть курсор на прямокутник з ціною для
того щоб побачити інформацію про помешкання, або натисніть щоб перейти на бронювання.
Booking.com