Великий Березний

Великий Березний ( угор. Nagyberezna)- районний центр Великоберезнянського району Закарпатської області розташований у верхній течії р. Уж біля підніжжя гірських хребтів. Великий Березний є місцем найбільшого скупчення грозових фронтів в Україні, тут припадає до 43 грозових днів на рік.
На території сучасного селища знайдено бронзові знаряддя праці, меч(13-12 ст. до н.е.) та відкрито могильник раннього залізного віку (8-7ст. до н.е.).

Перша письмова згадка про поселення сягає 1409 р., але зважаючи на археологічні знахідки засноване воно було в 11-12 ст.
В державному податковому списку за 1427 р. вказано, що Великий Березний належав до володінь Ужгородсько-Невицької замкової домінії графів Другетів, а кількість населення складала 33 селянські двори (близько 150 душ).

Великий Березний Великий Березний

Протягом 16 ст. більшість населення збідніла та залишила село, внаслідок чого станом на 1567 р. у Великому Березному було оподатковано лише 18 селянських господарств. Згідно урбарію (річний інвентарний документ, який з латинської означає “прибуток, урожай”) 1691 р. Великий Березний з навколишніми селами входив до Ужгородської домінії графа Берчені та був найбільшим поселенням Верховинського дистрикту.

Березнянці брали активну участь у визвольній війні 1703 – 1711 рр. під керівництвом Івана Беци.

У 1788 р. Ужгородське казенне відомство переселило в Великий Березний 20 словацьких сімей з північно-західної Словаччини (с. Тепличка, Ліптовської жупи). За однією з версій це було покарання за бунт, за іншою – потрібні були спеціалісти з будівництва дамби. Саме з того часу в Великому Березному з’явився словацький мікрорайон Ліптаки. Кожна сім’я отримала наділ орної землі та ділянку для забудови.
У тому ж році Великий Березний здобув статус містечка і зв’язане з цим право проводити великі ярмарки. Наприкінці 18 ст. містечко стало популярним торгівельним центром не лише для жителів селища і довколишніх сіл, але й Перечинщини, Турківщини та Львівської області.

Великий Березний Великий Березний

У 1807 р. словацька община будує римо-католицький костел Св. Трійці, який зберігся до наших днів, зазнавши незначних руйнувань від снаряду (вул. Стефаника, №41). У 1815 р. поруч з храмом з’явилася словацька церковна школа, а в 1867 р. зведено парафіяльний будинок.
Великий Березний мав вигідне розташування на торгівельному шляху, який з’єднував Прикарпаття і Словаччину, тому містечко облюбували євреї і заснували тут мережу крамничок, корчем, великих магазинів.
Усе центральна вулиця була забудована різними торговельними закладами та єврейськими помешканнями.

Великий Березний Великий Березний

Розвинута торгівля спонукала розвиток хлібопекарської галузі, виробництва ковбасних виробів, діяла фабрика з випуску газованих солодких напоїв “Грюнфельд”.
На печаті Великого Березного п.п. 19 ст. в обрамленні лаврового вінка герб Угорщини та напис угорською мовою: “Печать міста Великий Березний“.

Печать міста Великий Березний

За Географічним словником Угорщини, станом на 1839 р. у Великому Березному налічувалось 1216 душ, з них 750 греко-католиків, 300 римо-католиків і 160 євреїв.
У 1866 р. в центрі селища був закладений парк-дендрарій площею 2,5 га, а в 1906-1910 рр. тут були висаджені реліктові дерева. На сьогоднішній день парк налічує більше 250 видів дерев, деякі з них знаходяться під загрозою зникнення.
З відкриттям ділянки залізниці у 1894 р. і будівництвом лінії до Ужка спостерігалося інтенсивне зростання населення Великого Березного. Напередодні першої світової війни тут було вже близько 3000 жителів.





Нині через Великоберезнянщину проходить найдовший залізничний тунель в країні Щербин-Сянки, довжина якого становить 908 м.
У Великому Березному працювали дві школи – горожанська і народна (початкова).

Великий Березний Великий Березний

На початку 20 ст. в селищі був побудований перший на Закарпатті водопровід.
У роки Другої світової війни молодь Великоберезнянщини воювала на різних боках фронту. Частина була призвана в угорське військо, а частина поповнила ряди Радянської армії.
З 1947 р. містечко стало центром Великоберезнянського району .

У центрі містечка збереглась кам’яна греко-католицька церква, 1792 р. (вул. Шевченка, №47).
У 1903 р. на гроші парафіян, що їздили на заробітки до Америки , була здійснена внутрішня реконструкція будівлі, вівтаря та різних атрибутів.

Великий Березний. Греко-католицька церква Великий Березний. Греко-католицька церква

З 1949 р. по 1991 р. церква належала Московському Патріархату, з вересня 1991р. в храмі проводили служби греко-католицька та православна громади, а в 1993 р. побудовано окрему Православну церкву (вул. Богдана Хмельницького, №9).
Картини з колишнього іконостасу греко-католицького храму художника Йосипа Бокшая виставлені в музеї Великоберезнянської ЗОШ І-ІІІ ступеня.

Варто звернути увагу на будівлю нинішнього районного Будинку культури – це колишня синагога, споруджена в період перебування Закарпаття у складі Чехословаччини (вул. Шевченка, №12).

Великий Березний

Молитовний дім діяв до 1943 р., а коли всіх євреїв депортували чи забрали в концтабори, приміщення виконувало функцію складу конфіскованого майна. Після встановлення радянської влади спорожнілу будівлю тривалий час використовували як склад, потім переобладнали у спортзал, а через кілька років було проведено реконструкцію та перетворено в Будинок культури. Нині тут діє Районний центр культури і дозвілля, де є зал зі сценою, гурткові кімнати, кав’ярня, більярдна.

В сусідньому селі Малий Березний варто оглянути Свято-Миколаївський монастир, 18 ст.

 


Переглянути Великий Березний на мапі більшого розміру



Великий Березний, Великоберезнянський р-н, Закарпатська область | Мандрівка Україною Travelua