#4 Мужієво – Бене – Квасово – Виноградів – Королево – Хуст

Четверта частина мандрівки по Закарпаттю, продовження маршруту Яноші – Гетен – Косонь – Берегово. З Берегово їдемо по трасі М23 до села Мужієво і далі маршрут насичений мальовничими руїнами замків та фортець БенеКвасовоВиноградівКоролевоХуст.


style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-3731036257022835"
data-ad-slot="5129837444"
data-ad-format="auto">

 

Мужієво
(48°10′49″N 22°42′21″E)

Перша письмова згадка про Мужієво сягає 1114 р. Про солідний вік села свідчать залишки домініканського костелу Іоанна Хрестителя, 1117 р. (ймовірно перебудований в 14-16 ст.), які можна побачити відразу при в’їзді в Мужієво. На жаль в 1657 р. був зруйнований, як і село в цілому, військами під проводом князя Любомирського. Є в селі ще один костел 14-15 ст. з дерев’яною дзвіницею 18-19 ст.
Мужієво. Домініканського костелу Іоанна Хрестителя
По дорозі в Бене, можна заїхати в село Боржава на правому березі р. Боржава оглянути готичний костел побудований в 14 – 15 ст. За угорськими літописами, до приходу угорців на ці землі тут знаходилась фортеця Боршо.
 

Бене
(48°9′59″N 22°45′25″E)

Село Бене за радянські часи називалося – Добросілля. Вперше про село йдеться у дарчому листі короля Бели IV (р.п.1235 – 1270) від 1269р. Цікава тим що у 15 ст. в селі було споруджено храм у романському стилі. Припускають, що церква свого часу носила оборонний характер.

Бене. Костьол Серця Ісуса Бене. Костьол Серця Ісуса

 

Квасово
(48°11′11″N 22°46′13″E)

В Квасово збереглися руїни замку, перші згадки про який сягають 12-13 ст. Це був типовий лицарський середньовічний замок побудований в романському стилі на 15м-ій скелі. За своєю формою він нагадував неправильний трикутник, мав вежу діаметром 12м, був оточений 6м-им муром та ровом, який заповнювався водою з річки. Замок виконував оборону функцію на сухопутному “соляному шляху” і контролював вихід із Боржавської долини. В 1808 р. більша частина території села належала Ференцу Погані, а інша частина земель родині Перені. Садиба Погані знаходиться неподалік від замку. В радянський час будівля слугувала складським приміщенням. В Квасово є також греко – католицька церква 1895 р.
Квасово
 

Четфалва
(48°7′34″N 22°47′39″E)

Четфалва (угор. Csetfalva, за радянських часів – Четово) – мадярське село розташоване на правому березі р. Тиса, неподалік від кордону з Угорщиною. У 1998 та 2001 рр. село сильно постраждало під час повеней. Тут споруджена найбільша на Закарпатті захисна дамба висотою 20 метрів.
В селі зберігся готичний реформатський храм 15 ст. та найвища в Закарпатті дерев’яна каркасна дзвіниця 17 ст., яка не має собі рівних серед дерев’яних споруд подібного роду в Україні. Поруч зведено католицький храм Святого Духа (1998-2001 рр.) в модерністських формах, який почергово використовують римо-католицька і греко-католицька громади села.

Четфалва Четфалва

 

Вилок
(48°6′53″N 22°49′55″E)

Вилок розташоване на кордоні з Угорщиною. Переважна більшість населення тут угорці. Відомо, що вже в 1332 р. в селищі була римо-католицька церква, будівля якої, на жаль не збереглася до наших днів. У селищі є три пам’ятки архітектури:
греко-католицька церква Воскресіння Христового 1806 р. у стилі класицизму, реформаторська церква поч.20 ст.(заснована в 1650 р.) та римо-католицька кам’яна церква св. Олени(Ілони) побудована в 1788 р. у стилі барокко, та діє також православна церква.
Вилок
 

Виноградів
(48°8′59″N 23°1′30″E)

Виноградів розташований на правому березі р. Тиса біля підніжжя Чорної гори, що є застиглим вулканом. В письмових джерелах місто вперше згадується в 1262 р. під назвою Севлюш (угор. “виноградний”), а в кінці 13 ст. стає адміністративним центром Угочанського комітату північно-західної частини Угорського королівства. Згідно угорських хронік місто виникло навколо укріпленого слов’янського городища 9-10 ст. За історичними документами в 1308 р. Угорський феодал Беке Боршо будує дерев’яну фортецю, а вже Барон Перені на місці старої дерев’яної фортеці споруджує кам’яний замок, що мав форму чотирикутника з масивними квадратними кутовими вежами. Одним з архітекторів кам’яної твердині був італієць Аристотель Фіораванті. Головну браму замку прикрашав герб родини Перені: річка, риба та вежа. В 1405 р. барон Перені отримує у власність королівський замок Ньолаб і переносить туди свою резиденцію, а угочанський замок передає в ордену монахам-францисканцям. Назва “угочанський” пов’язана з тим, що Севлюш був центром угорського комітату – Угоча. Саме у замку зберігались мощі св. Капістрана (1386 – 1456). Цього бернардинського ченця було канонізовано в 1724р. Сьогодні ми можемо побачити лише горді руїни, які, на жаль, також доживають свого віку. Угочанський замок отримав назву “Канко”.
Виноградів
Місто цікаве й іншими пам’ятками архітектури. Одна з найстаріших пам’яток палацової архітектури Підкарпатської Русіпалац Перені (вул. Копаницька, №10). Навколо палацу розбито парк, 1848 р. Сьогодні в приміщеннях палацу діє районний відділ освіти.
Монастир францисканців (вул. Шевченко, №8). До комплексу монастиря входить будівля костелу та келії. Вознесенський римо-католицький костел (вул. Миру, №2) Перша згадка про храм сягає 1516 р.
Виноградів
 

Королево
(48°9′14″N 23°7′59″E)

Перша письмова згадка про Королево датується 1264 р. Королево відоме перш за все руїнами замку Ньолаб (або Нялаб, угорською Nyalаb Vаrat). Історія замку має дві версії походження історичну та народну. За народною версією власником замку був пихатий лицар Ньолаб. Нерозділене кохання перетворило його на злого та безжального розбійника, який грабував довколишні міста та села. За історичними даними в 9-10 ст. на місці замку існувало слов’янське городище, яке зруйнували татари і саме на його руїнах угорський король Іштван V (роки правління 1270 – 1272) збудував дерев’яний мисливський будинок, від чого село і отримало свою назву – Королево (угорською Kirаlyhаzа “дім короля”). За свідченнями угорських літописців замок Ньолаб було побудовано наприкінці 13 ст. королем Ласло IV Куном (р. п. 1272 – 1290) на місці мисливської резиденції.
замк Ньолаб
На замковому подвір’ї в 1993 р. відновлено невеличку церкву Пресвятої Діви Марії, побудовану в 1530 р. Яношем Перені. На фасаді церкви є розписи із зображенням замку. У 1401р. С. Граматиком тут було переписане Королівське Євангеліє написане на 176 аркушах з мініатюрами, заставками та ініціалами. Книга зберігається у Закарпатському краєзнавчому музеї м. Ужгород. Неподалік стежини, що веде до замку стоїть досить цікавий в архітектурному плані храм, що належить до чоловічого греко-католицького монастиря.
Як що це є час і натхнення то раджу заїхати в село Новоселиця та оглянути унікальну дерев’яну церкву.
 

Новоселиця
(48°7′46″N 23°13′33″E)

Перша письмова згадка про Новоселицю відноситься до 1619 р. В селі знаходиться унікальна дерев’яна церква 17 ст. – Церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка є найменшою дерев’яною церквою готичного стилю на території Закарпаття. За своїм типом Успенська церква належить до дерев’яних церков Потисся та має бездоганні пропорціі. У бабинці зроблено напис про те, що “храм робив Кочалович у 1669 році”. Для того, щоб потрапити до церкви-музею, необхідно попередньо домовитись з директором, пані Наталією Вамош: +38(097)641-47-45
Новоселиця
 

Хуст
(48°10′27″N 23°17′23″E)

Історія Хуста тісно пов’язана з замком, від якого нині залишились лише живописні руїни. Будівництво деревяної фортеці для захисту кордонів, приборкання переможених русичів та охорони соляного шляху розпочалося на цьому місці близько 1090 р., за правління короля Ласло I Святого (р.п.1077-1095) і тривало до 1191 р. за правління Бейли ІІІ (р.п.1172-1196). Є дані, що дата 1191 р. була висічена на камені серед руїн замку, тому історики вважають її роком завершення одного з перших етапів будівництва фортеці. Перша документальна згадка безпосередньо про замок відноситься до 1353 р. Відомо, що першим комендантом фортеці було призначено Яна Дралепського-Горвата. Хустський замок цього періоду захищав солекопальні та сплав лісу Тисою, контролював торговий шлях з Угорщини до Польщі, а також служив для захисту кордонів Угорського королівства.
Хустський замок
З дозволу влади руїни Хустського замку стали джерелом будівельного матеріалу для спорудження різних державних будинків у місті та римо-католицького костелу св. Анни (вул. 24 Жовтня, №40). Підтвердженням цьому є напис на стіні храму латинською мовою: “Це частина замку Хуст, зруйнованого, але непереможеного більш сильного у престолі живого Бога”.
Костел Св. Єлизавети 14 – 18 ст. (вул. Жовтяна, №45)

Хуст. Римо-католицький костел Св. Анни Хуст. Костел Св. Єлизавети

Синагога (вул. Майдан Незалежності, №11) Хустської синагога кін. 19 – поч. 20 ст. – єдина постійна діюча синагога на Закарпатті з часу свого заснування. Діє також єврейська недільна школа, де вивчають іврит, історію Ізраїлю, культуру єврейського народу. Хустська синагога обслуговує Хустський район, села Довге, Буштино та Вишково.
Свято-Благовіщенський храм, у 1927 р. в Хусті утворюється православна громада, а в 1928 – 1929 рр. за сприяння о. Олексія (Олександра Кабалюка) для неї була побудована церква (нині вул. Керамічна, №13). Нині у Свято-Благовіщенському храмі перебуває ікона Матері Божої “Акафістна”.
Також в місті діє новий кафедральний собор св. Кирила і Мефодія (площа Незалежності, №17), нова церква на честь ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість” та комплекс милосердя на Червоній горі та Церква Вознесіння Господнього.
Хустської синагога
І обов’язково не пропустить Чеський квартал та забудова міста 1920-1930-х рр. Так називається квартал житлових будинків для службовців та офіцерів побудований в Хусті у 1924-1925 рр. за проектом празького архітектора-функціоналіста Й.Фрайвальда.
Чеський квартал
А на околиці Хуста в урочищі Кіреші між р. Тиса та р. Хустець знаходиться унікальна пам’ятка живої природи – “Долина нарцисів”. За легендою, саме у дзеркальних водах Хустеця, син річкового божества Кефісса і німфи Ліріопи – Нарцис побачив своє відображення, закохався і помер від туги. А на березі річки з’явилася ніжна квітка з холодною красою і з ароматом, який одурманює. Популяція нарциса вузьколистого (Narcissus angustifolius subsp. radiiflorus), який тут росте, унікальна тим, що знаходиться не в горах, а на рівнині 180-200 м н. р. м. Подібні природні об’єкти збереглися в Альпах, гірських районах Румунії та деяких Балканських країнах, однак менші за площею і на висоті понад 1000 м н. р. м. “Долина Нарцисів” Хустське відділення Карпатського біосферного заповідника Тел. моб. +38(067)310-35-16. Час роботи: з 1 по 25 травня з 9.00 до 21.00
Долина Нарцисів

 
Де зупинитись:
 


Booking.com


 
Перша частина маршрута Ужок – Перечин – Невицьке – Ужгород
Друга частина маршрута Середнє – Мукачеве – Чинадійово – Свалява
Третя частина маршрута Яноші – Гетен – Косонь – Берегово
 

Маршрут по Закарпаттю, маршрут Мужієво – Бене – Квасово – Виноградів – Королево – Хуст, замк Ньолаб, палац Перені, замок Канко, Хустський замок, Долина нарцисів | Мандрівка Україною